- •Лекція №14. Поверхневі явища. Адсорбція на межі поділу рухомих фаз
- •За здатністю молекул пар до іонізації їх поділяють на класи:
- •Іоногенні колоїдні пар:
- •Лекція №15. Адсорбція на твердому адсорбенті
- •Теорія мономолекулярної адсорбції (Ленгмюр, 1915):
- •Адсорбція на межі тверде тіло ‑ розчин
- •Лекція №16. Застосування адсорбції
- •Застосування адсорбції
- •Лекція №16. Дисперсні системи. Колоїдні розчини. Методи добування та очищення
- •Грубодисперсні системи
- •Загальна характеристика
- •Очищення колоїдних розчинів
- •Лекція №17. Будова колоїдних частинок. Стійкість колоїдних розчинів. Коагуляція
- •Механізми утворення пеш
- •Стійкість колоїдних розчинів
- •Між колоїдними частинками діють дві взаємно протилежні сили:
- •Стійкість дисперсної системи
- •У цукровій промисловості при очищенні соку цукрового буряка (дифузійний сік)
- •Лекція №18. Властивості колоїдних розчинів
- •Рівняння Релея (теорія світлорозсіювання для сферичних непоглинаючих світло частинок, 1871р.)
- •Визначення концентрації спирту в розчині
- •Конденсаційні методи.
- •Диспергаційні методи.
- •Тип емульсії визначають:
- •Методи одержання емульсій
- •Емульгування ‑ одержання емульсій шляхом диспергування однієї рідини в іншій струшуванням, інтенсивним перемішуванням. Емульгуванню сприяють:
- •Високомолекулярні сполуки класифікують:
- •І За походженням
- •Іі. За формою макромолекул
- •Склоподібний стан
- •Кристалічний стан
- •В’язко-текучий стан
- •Залежність властивостей некристалічних полімерів від температури
- •Властивості полімерів:
- •Властивості розчинів вмс:
- •Властивості розчинів вмс:
- •Властивості розчинів вмс
- •Кількісні характеристики процесу набухання
- •Тиск набухання
- •Ступінь набухання (α)
- •Форми існування води у полімерах
- •Лекція №21. Високомолекулярні сполуки – важлива складова частина продуктів харчування
- •Зміна колагену при тепловій обробці
- •Основні зміни, що відбуваються з білками при їх нагріванні
- •Зміни вуглеводів у технологічних процесах
- •Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- •Зміни кольору та формування смако-ароматичного комплексу при тепловій обробці продуктів
- •Роль білків і крохмалю у хлібопекарському виробництві
- •Речовини, які змінюють структуру і фізико-хімічні властивості харчових продуктів
Лекція №16. Дисперсні системи. Колоїдні розчини. Методи добування та очищення
Основні питання:
Поняття дисперсних систем. Ступінь дисперсності.
Класифікація дисперсних систем за ступенем дисперсності та агрегатним станом. Загальна характеристика дисперсних систем.
Методи добування та очищення колоїдних розчинів.
Дисперсні системи – системи, що складаються з дисперсної фази та дисперсійного середовища.
Дисперсна фаза – це сукупність подрібнених частинок.
Дисперсійне середовище – це речовина, у якій розподілена дисперсна фаза.
Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
Дисперсійне середовище |
Дисперсна фаза |
Умовне позначення |
Тип системи та приклади |
Газоподібне |
Тверда |
т/г |
Аерозолі (коптильний дим), порошки (сухе молоко, молочні продукти, храчовий альбумін, меланж) |
Рідка |
р/г |
Аерозолі-тумани (дисперсія молока при розпилювальному висушуванні) |
|
Газоподібна |
г/г |
Атмосфера Землі |
|
Рідке |
Тверда |
т/р |
Золі, суспензії (бульйон, розплавлений жир з білковими часточками, ковбасний фарш, сиркова маса, пасти, паштети) |
Рідка |
р/р |
Емульсії (молоко, жир у воді, вершки, просто кваша, яєчний жовток, вершкове масло) |
|
Газоподібна |
г/р |
Газові емульсії, піни (крем, збиті вершки, збитий білок, піни у виробництві морозива) |
|
Тверде |
Тверда |
т/т |
Тверді суспензії (заморожена м’язова тканина мяса), сплави |
Рідка |
р/т |
Тверді емульсії (заморожене вершкове масло, нативна м’язова тканина, рідина в поруватих тілах, адсорбенти у розчинах) |
|
Газоподібна |
г/т |
Пористі тіла, тверді піни (сир, збитий і згоагульований меланж, кость) |
Дисперсні системи класифікують за структурою на:
вільнодисперсні (суспензії, емульсії, золі) – дисперсні системи, в яких часточки дисперсної фази можуть вільно переміщуватися в дисперсійному середовищі (майонез);
зв’язнодисперсні (капілярно-пористі тіла, концентровані емульсії, гелі, пасти, драглі, піни) – системи, в яких одна з фаз структурно закріплена і не здатна вільно переміщуватися (мус, самбук, пивна піна).
За інтенсивністю взаємодії частинок між фазами на їх поверхні поділу дисперсні системи поділяють на:
ліофільні (спостерігається сильна міжмолекулярна взаємодія фаз, дисперсна фаза здатна розчинятися в дисперсійному середовищі), Наприклад, бульйон, паштет, сиркова маса, розплавлений жир з білковими часточками);
ліофобні (спостерігається слабка міжмолекулярна взаємодія фаз, дисперсна фаза не взаємодіє з дисперсійним середовищем).