29. Нематеріальні активи: поняття, особливості оцінки та амортизації.

Нематеріальні активи - відносини, які виникають внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності та їх вико-ристання у виробничо-господарській діяль-ності підприємства для отримання доходу. нематеріальні активи - активи, що не мають матеріально-речової фор­ми або матеріально-речова форма яких не має істотного значення для їх викорис­тання в господарській діяльності. Вони мають вигляд інтелектуальної власності, дов-гострокових майнових прав, гудвілу (ціни підприємства, зумовленої діловими зв'яз-ками) і забезпечують його власнику (власникам) певний прибуток або іншу користь протягом тривалого періоду (понад один рік).

Придбаний підприємством нематеріальний актив відображається в його балансі, кщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його викори- станням, та його вартість може бути достові- рно визначена.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підпри-ємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу (Ф_П(НА)_П) скла-дається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок) (Ц_НА), ми-та (М), непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню (НП), та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням (В_ІН), тобто визначається за форму­лою (7.1). Витрати на сплату відсотків за кредит (В_К) не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних повністю або частково за рахунок креди­ту банку.

Ф_П(НА)_П=Ц_НА+М₊НП + В_ІН-В_КПервісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріаль-ного активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справед-ливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість з включенням різниці до фінансових ре­зультат (витрат) звітного періоду.

Первісна eaнmicmb нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмш) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переда­ного нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання, з урахуванням витрат, які виникають внаслідок його придбання (див. формулу (7.1)).

Первісною вартістю нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підпри­ємства їх справедлива вартість, з урахуванням витрат, які виникають внаслідок його придбання (див. формулу (7.1)).

Первісна вартість створеного підприємством нематеріального активу

(ФП(НА)С), включає прямі витрати на оплату праці (В_ОП), прямі матеріальні витрати (В_ПМ), інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо) (В_ІН), тоб­то визначається за формулою (7.2). Первісна вартість нематеріальних активів збіль-шується на суму витрат, пов'язаних з їх удосконаленням, розширенням їх можливос- тей та продовженням терміну використання (В_УД), що сприяє збільшенню очікуваних майбутніх економічних вигод.

Ф_П(НА)_С=В_ОП+В_ПМ+В_ІН+В_УД.

Індекс переоцінки (І_ПО) визначається діленням справедливої вартості переоці-нюваного нематеріального об'єкта (Ф_СПР(НА)) на його залишкову вартість (Ф_З(НА))

Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то йо­го переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.

В результаті переоцінки нематеріальних активів підприємство може здійснити як їх дооцінку, так і уцінку. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду.

Основним видом вартості, який розглядається при оцінці нематеріальних активів, є ринкова вартість. У міжнародних стандартах оцінки дається таке її визначення: «Рим-нова ваpmicmb - це розрахована сума на дату оцінки, за яку інтелектуальна власність обмінюється між покупцем і продавцем за комерційною угодою, під час якої кожна із сторін діяла компетентно, виважено і без примусу». Ринкова вартість визначається як найвірогідніша ціна на ринку на дату оцінки. Це максимальна ціна, яку може отримати продавець, та мінімальна, яку може запропонувати покупець. Вважається, що покупець не заплатить за конкретну інтелектуальну власність ц ну більшу, ніж коштує інша, поді-бна до неї з тими ж самими споживчими якостями. ОЩнювач аналізує реальні ринкові угоди і порівнює оцінюваний об'єкт з іншими, які мають аналогічні споживчі якості.

Нарахування амортизації нематеріаль-них активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюєть-ся підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостій-но, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначи-ти неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюєть-ся згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Під час розрахунку амортизованої вартості лквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

- коли існує безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'є-кта наприкінці строку його корисного використання;