21. Особливості перекладу прийменника по в українській мові.

Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники використовуються по-різному. Російському прийменнику ПО в українській мові відповідають: а) прийменник по: гулять по городу – гуляти по місту; ударить по мячу – ударити по м’ячу; б) орудний відмінок без прийменника: идти по берегу – йти берегом; старший по возрасту – старший віком (за віком); в) прийменник з: по обеим сторонам – з обох сторін; по случаю – з нагоди; г) прийменник за: медик по образованию – медик за освітою; по поручению – за дорученням; д) прийменник на: по адресу – на адресу; по виду – на вигляд; е) прийменник через: от пуск по болезни – відпустка через хворобу; по ошибке – через помилку (помилково); є) прийменники у, в: по направлению – у напрямку; ж) прийменник до: по вкусу – до смаку; з) інші засоби: мероприятия по – заходи щодо; по погоде – залежно від погоди.

22, Розділові знаки при прямій мови

Пряма мова береться з обох боків в лапки, причому в лапки береться також і знак питання, знак оклику або три крапки, якщо вони в ній вживаються.

Крапка і кома виносяться за лапки (але якщо вже є знак питання, знак оклику чи три крапки, ані кома, ані крапка вже не вживаються): "Ганьба!" - несподівано закричав хтось на площі.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставляться двокрапка з тире; пряма мова розпочинається з великої літери: Тоді він нам і каже: - Що ж мені з вами робити?

Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи її, то перед словами автора, а також після них ставиться тире: -Ну ось і все.- подумав я.- Розпочалося…

У випадку, коли речення першої частини прямої мови ще не закінчене, наступний її фрагмент пишеться з малої букви: -Гляньте, - несподівано вигукнув Степан - ось там, попереду!

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після прямої мови ставиться тире:

-Хлопці, все буде добре.- сказала мені Наталка.

Якщо пряма мова передається в формі діалогу, кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і не використовують лапок. Інші розділові знаки вживаються так само, як і звичайно при прямій мові:

- Пробачте, це ви Василь Романович? - Я. А ти ж хто будеш? - А я Таня. Дочка лісника. Ми ось тут недалеко живемо (І.Цюпа)

23, Розділові знаки в складносурядних реченнях.

КОМА ставиться між невеликими частинами речення ( Війна переполовинила їхніх дітей, а журба забрала дружину на цвинтар, і найбільшою втіхою на старість стали йому дзвони та онуки.)

КОМА НЕ ставиться якщо є спільний другорядний член речення (Зрідка пробіжить тут заєць і спиниться на кручі вовк.). КРАПКА З КОМОЮ став між частинами речення якщо вони дуже поширені і автор хочу підкреслити їх самостійність, мають власні розділові знаки і з’єднуються між собою такими сполучниками: а, але, проте, зате, однак, і, та. ( Покотився гомін, струшуючи останній сон із талого снігу, з чорної землі, місцями ще мерзлої, а місцями – розгрузлої, блискучої, а яскраве, ніби вмите, весняне сонце світило з бездонного неба, сміялося, піднімаючи від проталин туманець легкий, прозорий.) ТИРЕ ставиться 1) якщо в простих реченнях говориться про швидку зміну подій і з’єднані вони сполучником -і- ( Прозвучав гудок – і всі кинулись до вагонів); 2) завжди перед узагальнюючим словом ВСЕ (небо, і поле, і квіти 0 все усміхалося дітям.)