- •1. Алфавіт.
- •2. Зміни в українському правописі.
- •3. Чергування голосних та приголосних звуків.
- •5. Написання апострофа та ь.
- •6. Правопис прізвищ та імен по-батькові.
- •7. Звертання в українській мові.
- •8. Правопис слів іншомовного походження.
- •9. Синоніми, омоніми, пароніми, антоніми в діловому мовленні.
- •10. Подвоєння та подовження приголосних.
- •11. Правопис іменників чол.. Р. П відміни в Родовому відмінку.
- •12. Правопис складних іменників.
- •13. Правопис складних прикметників.
- •14. Не з різними частинами мови.
- •15,Правопис дієприкметників та дієприслівників
- •16. Відмінювання займенників.
- •17. Правопис та відмінювання складних числівників.
- •18. Правопис сполучників.
- •19. Правопис частов.
- •20. Правопис прислівників (разом, окремо, через дефіс).
- •21. Особливості перекладу прийменника по в українській мові.
- •22, Розділові знаки при прямій мови
- •23, Розділові знаки в складносурядних реченнях.
- •24, Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
- •25. Українська літературна мова.
- •1. Дохристиянська література, її роль у становлені та розвитку української літератури і культури. «Слово о полку Ігоревім»
- •2. Найважливіші пам’ятки язичницької культури.
- •3. Літописання Київської Русі.
- •Багатьох дослідників цікавить те, хто писав літописи, коли, чому, на які кошти. Найвідоміший із літописців – Нестор. Дослідники підтверджують, що літопис не могла написати одна людина.
- •4. «Біблія», її походження і варіанти.
- •5. Література українського бароко. Григорій Сковорода – представник українського бароко, літературно-естетичні, філософські погляди.
- •6. Роль т. Г. Шевченка у формуванні нової української літератури.
- •7. Поезія 70-90-х років 19 ст. – початку 20 ст.
- •8. Укр.Літ. 20ст, літ-ні течії та угрупування (проза, поезія, драматургія. Театр «Леся Курбаса»
- •9. Поезія іі половини хх століття. (Малишко, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Дмитро Павличко)
- •10. Проза іі половини хх століття. (Олесь Гончар, Григір Тютюник)
2. Найважливіші пам’ятки язичницької культури.
Особливе ставлення було до наших предків (духовна сила, енергія), які світять з Вирію-Раю, тобто країни Предків. Духовна сила Пращурів підтримується нашою пам'яттю, молитвами Рідної віри. У Велесовій книзі маємо понад 250 богознавчих понять. «Велесова книга» цікава тим, що в ній зустрічається цілий пантеон язичницьких богів, яким молилися русичі.
БІЛОБОГ— (дід) - головний бог добра. За повір'ям - творець землі, води, світла; батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Згідно з повір'ям, перетворювався на білого лебедя.
ВЕЛЕС - (Волос) - бог худоби, чередників та музик. За легендами, Велес — опікун усього тваринного світу, він поріднив людину тварину.
ДАЖБОГ - бог Сонця, світла й добра. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував 1-го плуга.
ЖИТНИЦЬ - бог осені та осінніх робіт у давніх українців Згідно з легендою, він ходить нивами та городами і слідкує, чи старанно збирають урожай. Карає ледачих та неохайних.
КОЛЯДА -богиня неба, дружина Дажбога. Коляда щороку н найдовшу ніч зими народжує Божича - нове Сонце, Новий рік, сина Дажбога.
КУПАЛО - давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту.
ЛАД - бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності.
ЛАДА -богиня весни. Свято Лади наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт.
МАРА - (Марена) - богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті.
ОВСЯШІЧ — Осінь- один з найбільш шанованих богів давньоукраїнського пантеону, бог осені, щедрого врожаю і статків.
ПЕРУН — бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, «бог над богами».
РАДОГОЩ - (Радогост) - бог торгівлі та мореплавства у західних українських племен.
СВАРОГ - бог неба, заліза, ковальства і шлюбу.
СВІТОВИД - (Світ, Світло) - 1. За космогонічними поглядами стародавніх українців, первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з первісною матерією жіночої статі, (Вода, Дана), утворила всі речі на землі. 2. Бог гостинності.
СИМАРГЛ - бог вогню.
СЛАВА — богиня воєнної перемоги та мисливської вдачі.
СТРИБОГ - - бог вітрів.
ТРИГЛАВ - (Трибог) - верховний бог неба і світла укрів (західних укр. племен).
ТРОЯН - бог місяця, ночі і будівництва. навчив людей теслярству, різьбярській справі.
ХОР - бог західних дощових вітрів, мряки.
ХОРС - бог Сонця
ЧОРНОБОГ — бог зла, бог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства.
ЧИСЛОБОГ- бог лічби .
3. Літописання Київської Русі.
Кожна людина пробує писати щоденники. З коротких щоденників утворювалися щорічники, але в результаті того, що “рік” вживався у значені “літо”, щорічні записи почали називатися літописаннями
(ІХ – Х ст.) . Літописання Київської Русі було настільки поширене, що на сьогодні є сотні варіантів щорічних описів найважливіших подій, здійснених на берестяній корі, у пергаментах.
У Х – ХІІІ ст. найбільшого поширення набули літописи, створені з позиції християнської церкви і діячів цієї церкви. Церква Київської Русі вдалася до створення своєрідного церковного літопису “Патерика” (“Патерик” – “Батьківник”) у якому церква написала найважливіші діяння своїх основоположників у Русі. Але все ж найбільшого поширення набув “Літопис Руський”, який писався більше 3 – х століть, який складається із трьох окремих літописів.
“Повість врем’яних літ” – від заснування Києва до 1111 року.
Київський літопис 1111 – 1201 р.
Галицько – Волинський літопис (1201 – 1292)