- •1. Алфавіт.
- •2. Зміни в українському правописі.
- •3. Чергування голосних та приголосних звуків.
- •5. Написання апострофа та ь.
- •6. Правопис прізвищ та імен по-батькові.
- •7. Звертання в українській мові.
- •8. Правопис слів іншомовного походження.
- •9. Синоніми, омоніми, пароніми, антоніми в діловому мовленні.
- •10. Подвоєння та подовження приголосних.
- •11. Правопис іменників чол.. Р. П відміни в Родовому відмінку.
- •12. Правопис складних іменників.
- •13. Правопис складних прикметників.
- •14. Не з різними частинами мови.
- •15,Правопис дієприкметників та дієприслівників
- •16. Відмінювання займенників.
- •17. Правопис та відмінювання складних числівників.
- •18. Правопис сполучників.
- •19. Правопис частов.
- •20. Правопис прислівників (разом, окремо, через дефіс).
- •21. Особливості перекладу прийменника по в українській мові.
- •22, Розділові знаки при прямій мови
- •23, Розділові знаки в складносурядних реченнях.
- •24, Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
- •25. Українська літературна мова.
- •1. Дохристиянська література, її роль у становлені та розвитку української літератури і культури. «Слово о полку Ігоревім»
- •2. Найважливіші пам’ятки язичницької культури.
- •3. Літописання Київської Русі.
- •Багатьох дослідників цікавить те, хто писав літописи, коли, чому, на які кошти. Найвідоміший із літописців – Нестор. Дослідники підтверджують, що літопис не могла написати одна людина.
- •4. «Біблія», її походження і варіанти.
- •5. Література українського бароко. Григорій Сковорода – представник українського бароко, літературно-естетичні, філософські погляди.
- •6. Роль т. Г. Шевченка у формуванні нової української літератури.
- •7. Поезія 70-90-х років 19 ст. – початку 20 ст.
- •8. Укр.Літ. 20ст, літ-ні течії та угрупування (проза, поезія, драматургія. Театр «Леся Курбаса»
- •9. Поезія іі половини хх століття. (Малишко, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Дмитро Павличко)
- •10. Проза іі половини хх століття. (Олесь Гончар, Григір Тютюник)
8. Укр.Літ. 20ст, літ-ні течії та угрупування (проза, поезія, драматургія. Театр «Леся Курбаса»
Розгром українського ренесансу 20-30 років надовго загальмував шлях до життєвої правди у нашому письменництві. Знищення понад 500 літераторів тільки на Україні, вилучення з мистецького життя таких неординарних постатей Як Лесь Курбас, М.Куліш, Мирослав Ірчан, Іван Дніпровський. Першими політичними творами в українській літературі і зокрема в драматургії були п`єси Мирослава Ірчана. Одноактівка - "Дві жертви" (1920), драматичний етюд "Їхній біль" (1920). Продовженням пошуків стали герої наступної п`єси Ірчана "Дванадцять" (1923).
Твори, зокрема п`эси М.Ірчана виділялись серед тогочасних агіток інсценізації, але поряд із ними була ще чимала кількість драматичних творів, автори яких прагнули відтворити бурхливе сьогодення, шукали нових форм. У першій половині 20-х років з`явились п`єси А.Головка "В червоних шумах" (1923). Яскравим спалахом в драматургії є постать М.Куліша. п`єса "97" з`явилась у той час, коли агітки сприймались як "штампи". Прийшов драматург для якого зображення правди життя було основним принципом творчості. Як говорив про неї сам автор : "П`єса - шматок життя". "97" - перша соціальна драма. В центрі п`єси голова камнязаму Мусий Конистка.Особливі виділяються у цьому плані родина темного Селянина Івана Стоножки представлена трьома поколіннями. Основним художнім принципом М.Куліша в зображенні подій була ''гола правда, неприбрана і нештучана". Хоч п`єса "97" була першим великим твором М.Куліша. він розкрив у ній себе як зрілий майстер. Але твір не розв`язував всых проблем українсьої драматургії. "Народний малахій" (1927) "Мина Мазайло" (1927) Значним кроком розвитку історичної рами були п`єси Івана Кочерги "Алмазе жорно" - в основу сюжету покладено селянське повстання середини XVIII ст. на Житомирщині. Йдеться про пошук свободи, про стійкість і відданість ідеалам. Йому вдалося відтворити одну з трагічних сторінок історії рідного народу. Історична драма "Свідчене весілля" - цілком оригінальний твір як за зображуваними явищами, так і за естетичним оформленням. Твір проймає мотив непримиренної боротьби двох сторін - трудових мас і пинівної верхівки. Сюжет поеми розгортається стрімко, навально, уміло поєднуючи драматичні сцени з комічними епізодами. з перших до останніх рядків твору вогонь, то палахкотить, то гасне - пісні дівчат, в убогій хатині. Нарешті світло здіймається червоною загравою повстання. Друга половина 20-30 років позначені бурхливим розвитком в драматургії. Розширювалась тематика, поглиблювалась і ускладнювалась, тематика, молоді драматурги, набувши досвіду, пробували свої сили в різних жанрах відбувається напологливе творче освоєння законів драми і театру, відображення життя, підвищення майстерності. Театр Леся Курбаса У 1912 році Курбас - актор Львівського театру " Руська бесіда" .
Пізніше створив молодий театр у Києві "Березіль". 1922 рік - керує навчанням у драматичному театрі імені Лисенка, згодом викладає у Харкові. Курбас схилявся до літературної групи ВАПЛІТЕ керівником був М.Куліш. Людина високої освідченності, Лесь Курбас розумів, що українських театр буде конкурентноздібний лише в тому разі, коли рішуче відмовиться від тардицій етнографізму й побутовізму, успадкованих від недоброї пам`яті часів коли "Маросійщина" допускалася на сцену тільки в карикатурному варіанті. О.Курбас - справжній новатор.