25. Охарактеризуйте основну мету фінансового менеджменту

Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;забезпечення мінімізації фінансових ризиків.Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.Оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства досягається за рахунок ефективного управління грошовими потоками підприємства, підтриманням ліквідності його активів, забезпеченням постійної платоспроможності підприємства.Забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру. При цьому важливе значення має скорочення різниці між величиною номінального прибутку і реальним прибутком, що забезпечується реальним надходженням грошових коштів на підприємство.Забезпечення мінімізації фінансових ризиків реалізується шляхом ефективного управління фінансовими ризиками, що передбачає оцінку окремих видів фінансових ризиків, застосування превентивних заходів і ефективних форм зовнішнього та внутрішнього страхування.

26. Міжнародний валютний ринок є елементом міжнародного фінансового ринку. Валютний ринок - це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі – продажу іноземних валют, платіжних документів в іноземних валютах та розміщення тимчасово вільних валютних коштів.

Виділяють наступних учасників – суб’єктів валютного ринку:

1)Комерційні банки, які здійснюють основний обсяг валютних операцій. Банки акумулюють сукупні потреби ринку у валютних конверсіях(Конверсійні операції – це угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату).2)Центральні банки, які виконують ф-їю керування валютними резервами, регулювання рівня відсоткових ставок по вкладеннях на світові валютні ринки. Найбільш впливові: ФРС США, Бундесбанк (Німеччина), Банк Англії.3) Великі міжнародні банки,які провідними споживачами валютного ринку і здійснюють найбільший вплив; 4) Фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції, вони мають стабільний попит на іноземну валюту (імпортери) і пропозицію іноземної валюти (експортери), а також розміщують і залучають вільні валютні залишки у короткострокові депозити, проте прямого доступу на ринок не мають. 5) Компанії, що здійснюють закордонні вкладення активів здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем активів, вкладаючи кошти в цінні папери держави й корпорацій будь-яких країн. 6) Валютні біржі,в функції яких входить здійснення обміну валют для юридичних і фізичних осіб та формування ринкового валютного курсу. 7) Валютні брокерські фірми, які зводять покупців та продавців іноземної валюти і здійснюють між ними конверсійні або депозитно-кредитні операції. За посередництво стягують брокерську комісію у вигляді відсотка від суми угоди.Світові фін.центри: Лондон, Нью-Йорк, Токіо. Найб.банківські установи: у Лондоні, Нью-Йорку, Токіо,Франкфурта-на-Майні,Сінгапурі,Гонконгу.

Міжнародні валютні ринки забезпечують своєчасність здійснення між народ.платежів та розрахунків, страхування валютно-кредитних ризиків, диверсифікацію валютних резервів. Проте значні коливання курсових співвідношень роблять МВР важливим місцем проведення спекулятивних операцій. Функціональне призначення МВР полягає: 1)у здійсненні між народ. розрахунків; 2)регулюванні валют.курсів; 3)диверсифікації валютних резервів;4)хеджуванні валютних ризиків; 5)отримання учасниками валютного ринку прибутку у вигляді різниці курсів валют;6)узгодження валютної політики в межах світового господарства.

27. Європе́йський Сою́з— союз держав-членів Європейських Спільнот створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р.

Фінанси ЄС являються багаторівневою, проте ще не повною мірою ієрархічно впорядкованою системою, котра одночасно характеризується органічною цілісностю, взаємозв’язком її складаючих і структурною єдністю її функціональних елементів.За своєю організацією і функціональним призначенням фінанси ЄС подібні до державних фінансів. Функціонування ЄС, як і окремої держави, пов’язано з виконанням певних функцій, фінансове забезпечення виконання котрих здійснюється через централізований міждержавний фонд грошових стран-членів – Євробюджет. Проте головним суб’єктом фін.відносин у цьому випадку є не держава, а багатонаціональне інтеграційне об’єднання , що відповідає якісно іншому рівню організації фінансової системи. І для того, щоб зрозуміти складність структури фінансів ЄС слід розглянути проблематику розширення та розвитку ЄС, яке пройшло кілька етапів. 1) 9 травня1950 створено спільний ринок вугільної і сталеварної продукції Франції, ФРН та ін. країн. 1951р.-Паризьк договір про створення Європ.співтов-ва вугілля та сталі,до якого увійшли Бельгія,Італія, Люксембург,Нідерланди,Німеччина і Франція(«Європ.шістка»)

2)1975р.було підписано Римський дог. про створ. Європ.ек. співтовариства (ЄЕС)та европ.співтов-ва з атомної енергії. 3)У 1967 відбулось злиття виконавчих органів названих трьох співтов-тв.У результаті була створена єдина структура інститутів,що забезпеч.рв.інтеграції, осн.серед яких були європ.комісія, рада ЄС, Європ.Парламент і суд європ.співтов-тв.

Мета ЄС: -сприяння проведенню збалансованої і довго строк.соц.та ек. політики.; - утвердження європ.спільноти на між нар. арені; - посилення захисту прав та інтересів громадян держав-учасниць шляхом введення громадянства Союзу; - рв.тісного співробітництва у галузі судової практики та внутрішніх справ; - збереження досягнутого рівня інтеграції співтовариства.

Бюджет ЄС – осн. фінансова база інтеграційних заходів у межах Союзу, важливий інструмент регулювання ек. країн-учасниць. Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів: -принцип єдності та бюджетної точності; -принцип щорічності, - рівноваги; - єдності одиниці обліку; - універсальності; - цільового х-ру видатків; - ефективності фін управління; - принцип прозорості.

Бюджет ЄС складається з доходів та видатків,доходи в свою чергу поділяються на власні (с/г збори,мито,податки на вир-во та зберіг.цукру; певний% від суми сплати ВВП, відрахув.певної частини ВНД) та інші (% за наданими кредитами, внески країн, які не є членом ЄС до певних програм тощо). Видатки поділяються на видатки на сприяння ек.зростанню,підтримку конкурентоспроможності та зайнятості; видатки на підтримку наук.досліджень та їх впровадж.у практику; видатки на ох.та управл. прир.ресурсами; видатки на фінансування програм гарантування громадських свобод, та ін.