9. За якими ознак здійснюється класифікація страх. Ринку?

страховий ринок структуризують зі інституціональною, територіальною та галузевою ознаками.

Основу інституціональної та територіальної структур страхового ринку складають страхові компанії, в основу класифікації яких покладено: характер власності страховиків;їх спеціалізація, розмір статутного капіталу; територія обслуговування та інше.

Інституціональна структура базується на розмежуванні приватної, публічної і комбінованої форм власності. Відповідно до такого підходу розрізняють ринки акціонерних, корпоративних, взаємних та державних страхових компаній. В Україні їх діяльність регламентується Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням вимог Закону України «Про страхування».

За територіальною ознакою виділяють національний, регіональний та міжнародний страхові ринки.

За галузевою ознакою страховий ринок поділяють на:

— ринок страхування життя;

— ринок загальних видів страхування

Слід відмітити, що серед економічних законів, що функціонують на страховому ринку та визначають, які страхові послуги потрібні потенційним страхувальникам, формують ціну на ці послуги, є:

— закон попиту та пропозиції

— закон вартості

— закон конкуренції.

Основний принцип ринкової економіки полягає в тому, що вільна гра попиту та пропозиції стимулює виникнення таких страхових послуг, які необхідні потенційному страхувальнику. Свобода ціноутворення виражається в тарифних ставках на ті чи інші страхові послуги та створює умови для конкуренції між страховиками, які повинні знаходитися в постійному пошуку нових клієнтів, удосконаленні форм і методів страхового обслуговування.

Приватна власність, породжуючи конкуренцію, впливає на закон вартості через ціну, яка виступає сигналом, що надає інформацію про умови на страховому ринку.

Ек. закон конкуренції базується на різниці між вартістю товару і витратами на його вир-во та на взаємовідносинах продажу страхової послуги за ціною, яка нижче її вартості, забезпечуючи при цьому дохід.

Дія закону вартості та закону конкуренції пов'язана з дією закону співвідношення індивідуальної та суспільної вартості товару, сутність якого полягає в тому, що всі товари та послуги на ринку реалізуються не за їхньою індивідуальною вартістю, а за суспільною, ринковою вартістю.

10. Основні проблеми фінансув малозабезпеч. Верств.

Найгострішими проблемами соціального страхування є низький рівень охоплення бідного населення соціальною підтримкою і низька адресність при наданні соціальної підтримки тощо.

Головна проблема сьогоднішньої України - незавершеність соціальної реформи, відсутність політичної волі та політичного розуміння необхідності поглиблення та завершення соціальної, в першу чергу, пенсійної реформи.

Система соц. страх тісно пов'язана із системою з/п, податковою системою, пол ситуацією в держ, станом ринку праці, демографічними проблемами в сьогоденні і її динаміки розвитку на майбутнє. Тому її реформ повинно мати комплекс ек характер. Це потребує проведення великих соціальних змін, у ході яких слід розв'язати такі ключові завдання: створити ек й прав умови для підвищ трудової активності, розвитку підприємн і ділової ініціативи працездатних громадян; забезпечити підвищення рівня соціальної захищеності соціально вразливих груп населення; створити однакові стартові умови для всіх громадян незалежно від місця проживання й рівня доходів у реалізації прав на охорону здоров'я й отримання освіти.

Для виконання цих завдань необхідно завершити формування законодавчої бази, яка забезпечить проведення дієвої соціальної політики; підвищити фінансову стабільність і ефективність використання коштів державних позабюджетних соціальних фондів, які здійснюють соціальне страхув; необхідним є встановл обґрунтов розмірів соціальних виплат згідно із стажем трудової діяльності, рівнем заробітної плати, розмірами перерахованих страхових внесків, щоб зумовити підвищення інтересу застрахованих осіб.Необхідним є вирішення наступних методологічних і правових задач:1. Визначення рівнів доходів (заробітної плати) громадян, які варто вважати: достатніми для самозабезпечення для страхових внесків у системі соціального страхування; потребуючої солідарної взаємодопомоги;2.Обґрунтування оптимальної частки ВВП, яка використовується на фінансування окремих видів соціального страхування і всієї системи з урахуванням прогнозів;3.Визначення кола і якісних хар-тик причин, що приводять до настання не страхових періодів у трудовій діяльності з об'єк факторів і які повинні солідарно датуватися страховими надходженнями всіх страхувальників.Україна має потенційні резерви для вивільнення коштів на соціальний захист населення, але для цього необхідно забезпечити безумовну платіжну дисципліну підприємств і працівників, вирішити проблеми детінізації ек, посилити податк контроль за платниками податк та підвищити відповідал за порушення податкового законодавства.