67. Структура и орг.. Полит. Процесса

Содержание политического процесса может быть самым разнообразным. Это может быть разработка какой-либо концепции (перестройка, демократизация, приватизация, разгосударствление и т.д.), формирование общественного мнения по той или иной проблеме, создание новых управленческих структур, проведение выборов и т.д.

По своей структуре политический процесс состоит из следующих элементов:

- субъекта, носителя власти;

- объекта, который должен быть создан или достигнут как цель процесса;

- средств, методов, ресурсов, исполнителей процесса.

Ресурсами могут служить знание, наука, технические и финансовые средства, настроения масс, идеология, общественное мнение и другие факторы.

Организация политического процесса начинается с замысла, идеи, разработки плана, концепции, теории. Субъектам процесса необходимо выбрать цель, обосновать ее. В соответствии с целью намечаются задачи, выбираются средства, ресурсы, методы, определяются исполнители, темпы, сроки исполнения, число участников, их состав. Исполнители должны отвечать поставленным перед ними задачам и владеть соответствующими средствами, знаниями, навыками. В процессе осуществления различных политических проектов формируется политическая жизнь страны, своего рода политический быт с его обычаями, традициями, общением, связями, настроениями, ожиданиями масс, их поддержкой власти или безразличием к ней, возмущением по поводу тех или иных решений. Политический процесс предстает как зрелище, ритуал, театр со своими действующими лицами, победами и поражениями, атрибутами славы, власти, государственной символики.

Несогласованность элементов политического процесса и отношений между ними разрушает процесс или приводит к непредвиденным результатам. Непродуманность концепции процесса, его стратегии и тактики привела к неудаче многие начинания, в том числе процесс перестройки в СССР, создания СНГ, многие преобразования в Восточной Европе.

Исход политического процесса зависит от совокупности факторов, как внутренних по отношению к нему, так и внешних. Речь идет о наличии ресурсов, благоприятных или неблагоприятных внешних условиях, об избранных средствах, методах, исполнителях. В проекте политического процесса должны учитываться как внутренние, так и внешние факторы, однако часто именно внутренние факторы способны нарушить процесс, изменяя число его активных сторонников и участников, сроки завершения и результаты.

68.

Політична система містить такі компоненти:

інституційний – складається з різних соціально-політичних інститутів та установ. Перш за все, це – держава, її органи й установи, політичні партії, громадські рухи, організації, об’єднання, різноманітні інституції представницької та безпосередньої демократії;

функціональний – сукупність функцій, які здійснюються окремими соціально-політичними інститутами та їх групами /політична участь, діяльність, здійснення влади, вплив на громадське життя, політична соціалізація/

регулятивний – комплекс політико-правових норм та інших засобів регулювання взаємин між суб’єктами політики /звичаї, традиції, ритуали, політичні принципи, настанови тощо/;

комунікативний – сукупність різноманітних відносин між суб’єктами політичної системи /діалог, конкуренція, конфлікт і т.ін./, що стосуються влади, а також опрацювання і здійснення політики;

ідеологічний – сукупність політичних ідей, теорій, концепцій, стратегій і доктрин /політична свідомість, культура, ідеологія, правова культура, політична наука

Кожен із компонентів політичної системи має свою власну структуру, особливі, підчас специфічні форми внутрішньої організації. Серед цих структурних елементів політичної системи слід назвати найбільш важливі, які відтворюються в будь-якому державно-політичному утворенні сучасності:

Політичні інститути

Політичні відносини

Політичні принципи та норми

Політична культура, політична ідеологія, політична свідомість

Політична участь і поведінка

Соціальні суб’єкти політики.

Механізми політичної комунікації