- •Авторитаризм
- •2. Базові типи політичної культури за Алмондом та Вебером: Патріархальний, підданства,активістській
- •8. Тоталітарний режим
- •9. Генеза та еволюція поняття «геополітика»
- •11. Головні функції політичних систем
- •12. Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13. Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- •14. Демократичний політичний режим
- •16. Засоби боротьби з тероризмом
- •17. Зміст системного підходу до вивчення політики
- •25. Об єднання громадян
- •28. Теологічна теорія
- •38. Політична еліта і лідерство в Україні
- •41. Політична поведінка
- •43. Політичний процес та його суб’єкти
- •52. Принципи правової держави
- •53. Причини та умови виникнення тероризму
- •55. Ресурси політичної влади
- •56. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- •65. Структура політичних партій
- •66. Структура політичної влади
- •67. Структура и орг.. Полит. Процесса
- •69. Суб єкти політичної влади
- •74. Сущность системного подхода по исследованию политической сферы
- •75. Сущность социального государства
- •81. Теории элит (г. Моска, в. Парето, р. Михельс). Теории лидерства
- •83. Теории лидерства: теория черт, определяющей роли последователей, ситуационная, синтетическая
- •84. Теологічна теорія
- •87. Типы партийных систем, их характеристика
- •88. Типы политической культуры: фрагментарная и интегрированная, тоталитарная, авторитарная и демократическая культура
- •92. Формы демократии: их сильные и слабые стороны
- •94. Формы тоталитарных режимов
- •97. Функции политической власти
- •98. Функции политической элиты
38. Політична еліта і лідерство в Україні
Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сферіполітики.
Політичне лідерство в системі владних відносин займає особливе місце. У лідерстві найбільше яскраво проявляється «видимість» влади, її наочність. Політичні лідери персоніфікують собою владу. Вони мають такий величезний вплив, що він не зрівнюється із впливом інших суб'єктів політики. Правляча еліта в Україні на цьому етапі суспільного і державного розвитку виявилася неспроможного до швидких комплексних реформ через те, що: 1) складалася здебільшого з вихідців соціально-класових груп, які об'єктивно боялися втратити владу; 2) не володіла кадрами, які б відзначалися високою активністю, рішучістю і сучасною управлінською компетентністю; 3) зазнавала сильного спротиву з боку антидержавних і антиреформістських сил; 4) розлад механізмів соціального контролю призвів до поглиблення моральної деградації частини її представників, що виявилося у поширенні таких явищ, як клептократія, корупція і нарцисизм; 5) визначальним у політичному курсі був принцип «головне не реформи, а збереження державності й національно-культурне відродження». Правлячій еліті не протистояла серйозна реформістська опозиція, на роль якої могли б претендувати націонал-демократичні сили, проте вони не мали стратегічної програми реформ, відповідного кадрового потенціалу.
39. Політична етика— галузь, аспект загальної етики, що досліджує моральні засади політики і влади у широкому розумінні), професійну етику суб'єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні).
Політична етика історично сформувалася в межах політичної філософії. Вона вивчає вплив на політику моральних принципів, норм і уявлень людей. Через призму етики в сучасному світі оцінюють мету і методи функціонування влади, державних інститутів, визначають критерії професійної діяльності бюрократії. Будучи в тісному взаємозв´язку з політикою, а в перехідних умовах продукуючи етику оновлення, виживання і стабільність, засоби досягнення поставлених цілей, етичні начала впливають на характер суспільного розвитку і є своєрідним індикатором політичної ситуації, ступеня розвитку демократичного суспільства.
Політична етика не розв´язує проблему зла як таку. Політик не може ігнорувати те, що поступки на користь одного, як правило, пов´язані з певними втратами іншого. Ця далеко не безсумнівна думка містить у собі раціональне зерно: політична діяльність, в основі якої моральні критерії, має враховувати і негативні моменти, які супроводжують політичне рішення; якщо вона неспроможна розв´язати проблему зла, то принаймні зобов´язана передбачити небажані наслідки, мінімізувати їх, компенсувати людям втрати від нього.
40. Політична ідеологія Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй,суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури.
Різновиди політичної ідеології
Відмінності між різними типами ідеологічного обгрунтування політики стосуються організації економічної та інших сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії особи, суспільства і держави, шляхів і засобів суспільних перетворень. Відповідно до цього виділяють 3 основних політичних ідеології: лібералізм, консерватизм,соціал-демократія. Значну роль у сучасному світі відіграють також національні ідеології, правий неоконсерватизм екстремістського толку, фашизм, анархізм, ідеологія «зелених» та інші.
Анархізм
Комунізм
Консерватизм
Лібералізм
Пацифізм
Расизм
Соціалізм
Нацизм
Націоналізм
Соціал-націоналізм
Християнська демократія
Націонал-більшовизм