76.Палеоекологічні умови людини ашельської культури

Аше́льськакульту́ра — культура ранньої стадії палеоліту. Назва походить від Сент-Ашель, передмістя Ам'єна на р. Соммі у північній Франції, де були виявлені кам'яні рубила овальної, круглої та витягнутої форм, а також дрібні знаряддя з крем'яних відщепів. Носіями Ашельської культури були різні археоантропи (синантроп, гейдельберзька людина та ін.). Вони жили первісним стадом у печерах та захищених місцях річкових долин, займались збиральництвом, полюванням, користувались вогнем. Ашельська культура поширена у Східній і Західній Європі, трапляються знахідки в Азії та Африці.Стоянки ашельської культури виявлені у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. В Україні найбільш відома печерна стоянка Кіїк-Коба..Ашель (600-150 тис. років тому). Відбувається зміна техніки обробки каміння. З'являються техніки «клектон», «Леваллуа». З'являються додаткові інструменти для розщеплення, виготовлені з кістки і рогу. Поява кам'яних ножів, скребків. Початок використання вогню [а не раніше чи що?]. Ашельской і раннемустьерская культури належали раннім палеоантропам (Ерінгодорр, Штейнгейм), у яких з'явилися вже диференційовані поняття.Основними знаряддями праці були скребла, відщепи, рубила, кам'яні сокири. На відміну від чопперів знаряддя ашельской культури мали двосторонню обробку. Для виготовлення підшукували підходящий за формою шматок кремнію і потім оброблявся шляхом нанесення сколів до отримання необхідної форми. Кількість сколів могло бути дуже велика - більше тридцяти. Кам'яні знаряддя використовувалися для добування їжі - забивання дичини (рубила, кам'яні сокири), вичинки шкір (скребла), відділення м'яса від кісток і дроблення кісток для добування кісткового мозку (рубила). Масовим знаряддям ашельской культури і взагалі нижнього палеоліту було рубило, схоже за формою на медіатор для гітари розміром до 20 см і масою до 2 кг. Рубило виготовлялося з відколотися від великого валуна шматка, яким надавалася необхідна форма за допомогою ударів іншим шматком каменю, а потім дрібними відколами ріжучої звужується частини рубила надавалася необхідна гострота. Протилежні кінець рубила, службовець для утримання в долоні людини мав округлі форми зручні для надійного захоплення рукою. За часом існування ашельской культура відповідає розквіту людині прямоходячої, в той час як олдувайская культура - людині вмілому. Крім використання каменю можна стверджувати що люди періоду ашельской культури могли підтримувати і використовувати вогонь, хоча навряд чи могли його добувати.

77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби

Пережитки зустрічаються і пізніше в епоху пізнього палеоліту. На стоянці Королеве шар Мустьєру лежить вище за шар пізнього палеоліту. Типові мустьєрські вістря виготовлені на леваллуазьких пластинах. Зустрічаються добре оброблені ручні рубила. Виділяють "зубчате", шарантське, левалуазькеМустьє.

МУСТЬЄРСЬКА КУЛЬТУРА — археологічна культура часів палеоліту. Поширена в Європі, Азії та Африці. Виділена в 60-х pp. 19 ст. Назва походить від печерної стоянки Ле-Мустьє в Пд.-Зх. Франції. Розглядається тепер як заключна пора (епоха) раннього палеоліту. Інколи виділяється в окрему епоху — середній палеоліт. Для М. к. характерні кам. знаряддя (гостроконечники і скребла). Носії М. к. жили в умовах первіснообщинного ладу, полювали на мамонтів, носорогів, печерних ведмедів, зубрів та ін. тварин і займалися збиральництвом. Жили в природних печерах, споруджували заслони і примітивні житла в річкових долинах. За часів М. к. було винайдено спосіб добування вогню. Носіями М. к. вважають т. з. палеоантропів. Дослідження останніх років, проте, свідчать, що тоді вже існували й люди сучас. фізичного типу. Пам'ятки М. к. є на тер. СРСР — у Серед. Азії (Тешик-Таш) і на Кавказі (Ільська і Ахштирська стоянки), на Волзі (Волгоградська стоянка). На Україні відомі пам'ятки М. к.: Молодовські стоянки (див. Молодове), Антонівські стоянки на Донеччині та Кіїк-Коба, Чокурча, Старосіллівська стоянка, Шай-тан-Коба і Заскальнинські стоянки в Криму та ін. М. к. датується часом бл. 100 (150)—40 (35) тис. років тому.