7. Безіменні контракти

Види безіменних контрактів:

а) "даю, щоб ти дав" - передаю право власності на свою річ, щоб ти передав мені право власності на іншу річ (договір міни);

б) "даю, щоб ти зробив" - передаю право власності на річ в обмін на послугу;

в) "роблю, щоб ти дав" - певна моя дія на твою користь в обмін на право власності на твою річ;

г) "роблю, щоб ти зробив" - певна дія на твою користь в обмін на дію на мою користь.

Сторона, яка виконала своє зобов'язання, мала право вимагати від контрагента, який свого зобов'язання не виконав, не тільки виконання умов контракту, але й повернення усіх, пов'язаних з угодою, затрат -як незаконного збагачення іншої сторони.

70

8. Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів

Зобов'язання з ніби-договорів виникали за відсутністю між сторо­нами формального договору, але у ситуаціях, коли відносини між ними за своєю суттю і змістом були адекватними тим, що виникають при договірних відносинах. Наприклад, у випадку, якщо одна із сто­рін з власної ініціативи брала на себе турботу про матеріальні чи інші важливі інтереси іншої, така одностороння дія повинна була бути правомірною.

Види ніби-договорів

1. Ведення чужих справ без доручення - певна особа (гестор) ви­являє турботу про майнові інтереси іншої особи (домінус) - власника даного майна - без доручення або прохання останнього. Мотиви у кожному подібному випадку неважливі. Гестор, узявшись за справу, повинен її вести сумлінно. Плоди від речі повинні бути повернуті господарю. В свою чергу домінус мав відшкодувати усі витрати гес-тору, але тільки за умови, що вони були необхідні й обґрунтовані, навіть якщо вони не принесли належного результату.

Зобов'язання-з деліктів: а) виникали з неправомірних дій; б) не переходили у спадок; в) при кількох учасниках відповідальність була не дольовою, а повною для кожного; г) не збігалася дієздатність (неповнолітній ніс відповідальність за образу, шкоду тощо).

Для виникнення зобов'язань вимагалося:

• наявність відповідного закону, який би забороняв певні дії;

• порушення цього закону з умислу або необережності;

• спричинення потерпілому фактичної шкоди.

Делікти зводилися до двох груп: 1) порушення майнових прав; 2) образа.

Зобов 'язання з ніби-деліктів виникали у тому випадку, якщо вчин­ки особи не підпадали під дію закону, але спричинили незручності для людей чи погрожують настанням непередбачуваних наслідків (власник несе відповідальність за собаку, яка лякає перехожих).

Висновок до теми. За допомогою договору у Стародавньому Римі оформлювалася домовленість двох чи більше осіб, яка була спрямова­на на закріплення їх прав та обов'язків один перед іншим.

Завдання для самоконтролю

1. У чому відмінність юридичних понять "зобов'язання" і "договір"?

2. Назвіть основні групи контрактів і вкажіть критерії такого поділу.

3. Перечисліть умови дійсності договорів.

4. Що таке "помилка"? Які випадки помилки заінтересованої сторо-

71

Тема 9. Спадкове право

План

1. Поняття та види спадкування.

2. Спадкування за законом.

3. Спадкування за заповітом.

4. Прийняття спадщини.

5. Легати та фідеікоміси.

Мета та завдання розділу: показати, що спадкування є прямим продовженням здійснення права власності; цивільно-правові відноси­ни виникають, в основному, з приводу речей, майна, тому питання розподілу майна, перерозподілу, а також захисту майнових прав є головною метою цивільного права.

Методичні рекомендації щодо вивчення навчального матеріалу

Необхідно зазначити, що вчення про спадкування виникло тому, що була потреба узаконити перехід майна померлого власника до інших осіб з метою захисту прав та інтересів громадян.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СПАДКУВАННЯ

Спадкове право - це сукупність правових норм, що регулюють перехід спадщини померлого власника до інших осіб.

Спадкування - це перехід спадщини власника після його смерті до інших осіб. Зі смертю особи припиняються її особисті відносини. Ті майново-правові відносини, які тісно пов'язані з особою померлого (шлюб, аліменти тощо), припиняються, а інші продовжують існувати, переходячи на спадкоємців. До спадкоємців переходило не лише май­но померлого, але й його борги - помирає боржник, а не борг.

Спадкова маса, спадщина - це сукупність речей, майнових прав і обов'язків померлого, його активи і пасиви.

Універсальне наступництво - коли борги виявлялися більшими, ніж успадковане майно, та спадкоємець відповідав власним майном.

Сингулярне наступництво - коли особа, згідно із заповітом помер­лого, одержувала лише окремі права чи частини майна померлого та відповідальності за його борги не несла.

Заповіт (тестаментум) - це односторонній правочин, розпоряджен­ня спадкодавця щодо свого майна на випадок смерті. Тоді у Римі діяв принцип свободи заповіту, хоч і існувало ще й т.зв. необхідне спадку­вання, коли близькі родичі померлого гарантовано отримували певну частку майна, незалежно від того, на чию користь було складено за­повіт.

Обов 'язкові вимоги до заповіту:

1. Заповіт виключав спадкування за законом, але поступався міс­ цем необхідному спадкуванню.

2. Спадкування за законом могло поєднуватися з необхідним успад­ куванням.

3. Якщо один або кілька призначених за заповітом спадкоємців відмовлявся від своєї частки, вона розподілялася серед інших спадко­ ємців за заповітом.

4. Якщо заповітом передавалася лише частина майна, то й решта спадщини передавалася спадкоємцю за заповітом, а успадкування за законом відхилялося.

За законами XII таблиць успадкування одночасно за заповітом і по закону не допускалося.