- •Внутрішній ринок праці організації.
- •Дисбаланс на внутрішньому ринку праці.
- •Організація праці на підприємстві: зміст і основні фактори, динаміка.
- •Характеристика основних трудових показників.
- •Значення продуктивності в ринкових умовах.
- •Показники продуктивності праці.
- •Натуральний і трудовий методи вимірювання продуктивності праці.
- •Вартісний метод вимірювання продуктивності праці.
- •Фактори продуктивності праці.
- •Зовнішні фактори продуктивності.
- •Внутрішні фактори продуктивності.
- •Класифікація факторів продуктивності праці.
- •Матеріально-технічні фактори продуктивності праці.
- •Організаційно-економічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Соціально-психологічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Резерви продуктивності праці та їх класифікація.
- •Оцінка впливу резервів на підвищення продуктивності праці.
- •Заробітна плата як соціально-економічна категорія.
- •Функції заробітної плати в ринковій економіці.
- •Принципи та елементи організації заробітної плати.
- •Державне регулювання оплати праці працівників.
- •Договірне регулювання заробітної плати.
- •Роль профспілок у регулюванні оплати праці.
- •Система тарифних угод на всіх рівнях управління.
- •Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні.
- •Диференціація мінімальної заробітної плати.
- •Тарифна система та її призначення.
- •Елементи тарифної системи.
- •Визначення рівнів середньої кваліфікації робітників та складності роботи.
- •Доплати і надбавки.
- •Удосконалення тарифної системи. Безтарифна система оплати праці.
- •Поняття форм і систем заробітної плати.
- •Сутність відрядної форми заробітної плати та її систем.
- •Сутність погодинної форми заробітної плати та її систем.
- •Контрактна система оплати праці.
- •Оплата праці в бригадах.
- •Сутність і функції преміювання.
- •Преміювання робітників, показники преміювання робітників.
- •Преміювання керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Система участі працівників у прибутку.
- •Методи планування підвищення продуктивності праці.
- •Планування підвищення продуктивності праці за факторами.
- •Сутність методу планування підвищення продуктивності праці на основі зниження трудомісткості і поліпшення використання робочого часу.
- •Розроблення плану і програми продуктивності праці на підприємстві.
- •Аналіз трудомісткості.
- •Планування трудомісткості за окремими її видами.
- •Персонал підприємства і його структура.
- •Методи розрахунку чисельності робітників.
- •Баланс робочого часу одного робітника.
- •Штатно-номенклатурний метод визначення кількості професіоналів і фахівців.
- •Мета аналізу виконання плану з чисельності.
- •Аналіз чисельності персоналу.
- •Планування заробітної плати.
- •Визначення фонду оплати праці за нормативами.
- •Детальне планування фонду заробітної плати.
- •Визначення планового фонду оплати праці робітників.
- •Розрахунок доплат у годинний, денний, місячний (річний) фонд заробітної плати.
- •Фонд заробітної плати керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Визначення розміру середньої заробітної плати.
- •Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати.
- •Основні напрямки інформаційного забезпечення у сфері праці.
- •Основні напрямки моніторингу соціально-трудових відносин.
- •Моніторинг як інструмент регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин в організації.
Принципи та елементи організації заробітної плати.
принципи:
Підвищення реальної заробітної плати мірою зростання ефективності виробництва та праці.
Диференціація заробітної плати залежно від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місцеположення підприємства, його галузевої належності.
Однакова оплата за однакову працю. В умовах ринкової економіки цей принцип слід трактувати, по-перше, як недопущення дискримінації у оплаті праці за статтю, віком, національністю тощо, і по-друге, як принцип справедливості при розподілі всередині підприємства, що передбачає адекватну оцінку праці через її оплату.
Державне регулювання оплати праці, що включає законодавство і угоди в сфері праці, податкову систему, встановлення залежності між динамікою індивідуальних доходів і інфляцією
Врахування впливу ринку праці.
Простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці, широка інформованість працівників про суть систем оплати праці.
В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності і господарювання, механізм організації заробітної плати складається з таких елементів:
а) ринкового регулювання;
б) державного регулювання;
в) колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на
рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;
г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві
Державне регулювання оплати праці працівників.
Згідно із Законом України “Про оплату праці” держава здійснює регулювання зарплати працівників підприємств усіх форм власності і господарювання шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, керівників державних підприємств, а також через оподаткування доходів працівників.
Держава також має забезпечувати науково-методичне обґрунтування заробітної плати, тарифних умов, розроблення нормативів трудових затрат на масові технологічні процеси, дослідження і вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду з проблеми організації заробітної плати тощо.
Державне регулювання оплати праці полягає передусім у визначенні і перегляді розміру мінімальної заробітної плати й умов, які впливають на її величину.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим
зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку
економіки країни;
загального рівня середньої заробітної плати;
продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.
Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу.
Установлюючи мінімальну заробітну плату, країни з розвинутою ринковою економікою орієнтуються на відповідні конвенції Міжнародної організації праці. Як свідчить практика цих країн, визначення мінімуму заробітної плати на загальнонаціональному рівні є хоча і важливим, протее додатковим, а не основним інструментом регулювання оплати, оскільки пріоритет зберігається за колективними переговорами. Державне
регулювання оплати праці має за мету визначити найменший рівень заробітної плати, “стартові” позиції учасників колективних переговорів, нижче рівня яких угоди неможливі.