54. Визначення фонду оплати праці за нормативами.

Розрізняють планування фонду оплати праці за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури.

За нормативного планування для визначення розміру розрахункової величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді (році) з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Згідно із Законом “Про оплату праці” в Україні в галузевих угодах мали визначатися умови зростання фондів оплати праці. Умовами зростання фондів оплати праці на галузевому рівні можуть бути:

· зростання обсягів виробництва;

· зростання продуктивності праці;

· зниження витрат на одну гривню собівартості продукції тощо.

Норматив приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на 1 гривню продукції тощо.

На рівні підприємства під час укладання колективного договору визначається механізм формування і регулювання фонду оплати.

Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві може здійснюватися шляхом установлення:

· нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці;

· нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції, робіт, послуг.

Розміри коштів на оплату праці визначаються на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативом на одиницю продукції у натуральному виразі. Приріст фонду оплати праці доцільно ув'язувати не тільки з показниками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними якісними показниками, зростанням продуктивності праці, зниженням витрат на одну гривню продукції.

55. Детальне планування фонду заробітної плати.

Планування фонду заробітної плати здійснюється, по-перше, закожному структурному підрозділу підприємства і, по-друге, за всімаелементів, що входять до фонду заробітної плати. Методика такого плануваннябула досить глибоко і точно розроблена в період командної економіки,але її використання найчастіше було формальним: планові органи підприємствпрагнули включити в планові розрахунки як можна більше елементів,формують фонд, і не завжди точно визначали вихідні дані. Такимивихідними даними при детальному плануванні є: при відносноневеликий номенклатурі продукції - плановані обсяги робіт у натуральномувимірі і розцінки за одиницю кожного виду продукції; при великійноменклатурі продукції або робіт - показник технологічної трудомісткостівиробничої програми і середня тарифна ставка сукупності робіт порозрядами. Множенням натуральних обсягів робіт на відповідні відряднірозцінки (з подальшим підсумовуванням результатів розрахунків за кожним видомробіт і в цілому по виробничій програмі) або множенням сумитехнологічної трудомісткості виробничої програми в нормогодини насередню тарифну ставку, що відповідає середньому розряду виконуванихробіт, отримують прямий фонд тарифної заробітної плати основних робітників -відрядників. У практиці цей фонд називають фондом тарифної заробітної плати.

При визначенні фонду для почасових робітників їх плановучисельність множать на фонд робочого часу в плановому періоді і натарифну ставку: якщо фонд робочого часу підрахований годиннику - то нагодинну ставку, а якщо в робочих днях (змінах) - То на денну. При оплатіпраці працівників по місячних посадових окладів річний фонд прямоїзаробітної плати визначається множенням чисельності працівників на 12 і намісячний посадовий оклад за вирахуванням середньої тривалості відпусток.

Фонд прямої (тарифної) заробітної плати складає основу всьогопланового фонду заробітної плати робітників і його найбільшу частину. Далірозраховується так званий фонд годинної заробітної плати. Вінвідповідає всім видам виплат за фактично відпрацьовані години протягомвсього планового періоду і включає весь фонд прямої заробітної плати танаступні види виплат:

(премії з фонду заробітної плати, плановані за 100% виконаннявстановлених показників;

(доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадами;

(доплати за роботу в вечірні та нічні зміни (при змінній роботі);

(виплати за навчання учнів індивідуальним або бригадним методамбез відриву від виробництва;

(доплати за суміщення функцій і професій;

(індивідуальні надбавки за професійну майстерність;

(інші виплати, пов'язані з часом виконання трудових функцій упротягом усього робочого дня.

Плановий фонд денної заробітної плати включає весь фонд часовийзаробітної плати та ряд доплат за ті години, які протягом робочих днів невідпрацьовуються, але за які за трудовим законодавством за працівникамизберігається ставка, або середній заробіток. Такі доплати відносно невеликі. До них відносяться:

> Планові доплати робітникам-підліткам до 18 років у зв'язку зі скороченням тривалості робочої зміни на одну годину;

> Збереження заробітку робітницям - матерям за час перерв для годування грудних дітей або за скорочення робочого дня;

> Збереження заробітку за години виконання державних і громадських обов'язків протягом робочого дня.

Плановий річний фонд заробітної плати робітників складається з фондуденної заробітної плати та планованих доплат за дні, фактіче6скі НЕвідпрацьовуються, але за які робочим зберігається чи середній заробіток,або денна тарифна ставка. У ці доплати входять: o Збереження середнього заробітку за час чергових і додаткових відпусток (середній заробіток розраховується виходячи з фонду денної заробітної плати, діленого на кількість робочих днів на рік); o Збереження середнього заробітку за час виконання державних і громадських обов'язків протягом робочих днів ; o Оплата відпусток жінок у зв'язку з вагітністю та пологами; o Виплати одноразової річного винагороди за безперервний стаж роботи (наприклад на підземних гірських роботах); o Виплати по районних коефіцієнтів у віддалених і північних місцевостях і надбавки до заробітної плати в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; o Інші виплати з фонду заробітної плати за робочі дні, фактично не відпрацьовані, але за які за законодавством передбачені виплати середнього або тарифного заробітку; o Доплати різниці між допомогою по соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і середнім заробітком, якщо такі доплати в окремих випадках передбачені законодавством або колективним договором.

В результаті детальних розрахунків прямої заробітної плати і всіхперерахованих вище планованих доплат, що входять до фондів годинний, денний ірічної заробітної плати, формується повний річний фонд заробітної платиробітників (табл. 1). Середня планова заробітна плата одного робітникавизначається діленням отриманого планового фонду на планову чисельністьробітників.

Планова чисельність та фонд заробітної плати керівних працівників,службовців, молодшого обслуговуючого персоналу і співробітників позавідомчоїохорони розраховується виходячи з оптимальної чисельності цих категорій іпосадових окладів, передбачених контрактами, індивідуальними чиколективними договорами. Якщо працівникам понад посадових окладівпокладені додатково будь-які планові виплати, пов'язані з фондузаробітної плати (наприклад, надбавки за вислугу років, районні коефіцієнтиабо надбавки за роботу у віддалених і північних місцевостях), то вонивключаються в плановий фонд заробітної плати кожної категорії працівників.

Розрахунок виконується на 12 місяців роботи. Резерв на відпустки не створюється,оскільки за час відпустки виплачуються тільки посадовий оклад іпостійні, що відносяться до фонду оплати праці, надбавки. Премії цимкатегоріям працівників, як правило, виплачуються з фонду матеріальногозаохочення, тому в складі фонду заробітної плати вони не плануються.

Загальний річний фонд заробітної плати промислово-виробничогоперсоналу визначається як сума фондів заробітної плати робітників,керівних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу іспівробітників охорони. Вся сума фонду включається в планову собівартістьпродукції, а в умовах ринку формує ціну продукції робіт. При цьомуістотне значення мають складаються співвідношення між темпами зростанняпродуктивності праці і середньої заробітної плати. Як згадувалося раніше,при випереджаючому зростання продуктивності праці в порівнянні зі зростаннямсередньої заробітної плати собівартість продукції або робіт знижується,отже на певний відсоток зростає прибуток. У той же час принезмінною прибутку з'являється можливість знизити ціну на продукцію, щотак само важливо в умовах ринкової конкуренції.

Щоб визначити ступінь впливу змін продуктивності праці тасередньої заробітної плати на собівартість, необхідно вже на стадіїпланування максимально точно обчислити очікуваний результат. Для цьогорозраховується середня заробітна плата всього промислово-виробничогоперсоналу за планом, для чого весь плановий фонд поділяється на плановучисельність. Отримана сума порівнюється з базою, тобто з середньоюзаробітною платою року, що передує планованому.

Оскільки планування здійснюється до закінчення поточного року, торозраховується очікуване виконання плану і по фонду, і за середньоюзаробітної плати. Для цього за відпрацьований час враховуються звітнідані про витрачені фонді заробітної плати та середньосписковоїчисельності промислово-виробничого персоналу, а за що залишилися докінця року місяці - відповідні планові показники. Якщо виявляєтьсястійка тенденція перевиконання або невиконання плану, то плановіпоказники за що залишилися до кінця року місяця коректуються навідповідні індекси відхилення плану. Враховується і очікуваний індексінфляції.

Після того, як визначені планова середня заробітна плата і індекс їїзростання по відношенню до базового року, обчислюється зростання продуктивностіпраці, передбачений у плані. Укрупнено це показник розраховуєтьсяяк відношення індексу збільшення обсягу виробництва до чисельності. Придетальних розрахунках зміни продуктивності праці визначаються зафакторів, за показниками вивільнення робочої сили за формулою (в %).

Эч х 100

Пт = Чісх - Эч

де пт - відсоток підвищення продуктивності праці ;

Эч - економія (відносне вивільнення) чисельності, чол.;

Чісх - вихідна чисельність, тобто чисельність, необхідна для виконанняпланового обсягу продукції або робіт за базової вироблення на одногопрацюючого.

Наприклад, якщо чисельність базового року - 1200 чол., зростання обсягувиробництва - 6%, то вихідна чисельність буде 1272 чол. Привідносному вивільнення чисельності, що склав, припустимо, 55 чол.,зростання продуктивності праці буде 4,5% (55 х 100/(1272 - 55 )).

При розрахунку продуктивності праці за факторами можна доситьточно визначити зростання середньої заробітної плати. в даному випадку приймаєтьсядо уваги те, що далеко не всі фактори росту продуктивності працівикликають відповідне зростання середньої заробітної плати. Останнязростає лише за рахунок чинників, пов'язаних з використанням робочогочасу, зі зміною інтенсивності і важкості праці або з підвищеннямкваліфікації та професійної майстерності. Такі фактори, як впровадженнянової техніки і технології та відповідні капітальні вкладення ввиробництво, зміни рівня зовнішньої кооперації з підприємствами -суміжниками, вплив природних умов (наприклад, утримання корисногокомпонента в продукті гірничодобувної промисловості) тощо, надаютьпрямий вплив на продуктивність праці і практично майже невідображаються на зміну середньої заробітної плати. Так, при впровадженні новоїтехніки або освоєнні нової технології продуктивність праці, якправило, суттєво підвищується, а середня заробітна плата або зовсім незмінюється, або зростає незначно. Точно так само практично невпливають на рівень середньої заробітної плати зміни в рівні поставок покооперації і зміни природних умов у видобувних галузяхпромисловості.