- •Внутрішній ринок праці організації.
- •Дисбаланс на внутрішньому ринку праці.
- •Організація праці на підприємстві: зміст і основні фактори, динаміка.
- •Характеристика основних трудових показників.
- •Значення продуктивності в ринкових умовах.
- •Показники продуктивності праці.
- •Натуральний і трудовий методи вимірювання продуктивності праці.
- •Вартісний метод вимірювання продуктивності праці.
- •Фактори продуктивності праці.
- •Зовнішні фактори продуктивності.
- •Внутрішні фактори продуктивності.
- •Класифікація факторів продуктивності праці.
- •Матеріально-технічні фактори продуктивності праці.
- •Організаційно-економічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Соціально-психологічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Резерви продуктивності праці та їх класифікація.
- •Оцінка впливу резервів на підвищення продуктивності праці.
- •Заробітна плата як соціально-економічна категорія.
- •Функції заробітної плати в ринковій економіці.
- •Принципи та елементи організації заробітної плати.
- •Державне регулювання оплати праці працівників.
- •Договірне регулювання заробітної плати.
- •Роль профспілок у регулюванні оплати праці.
- •Система тарифних угод на всіх рівнях управління.
- •Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні.
- •Диференціація мінімальної заробітної плати.
- •Тарифна система та її призначення.
- •Елементи тарифної системи.
- •Визначення рівнів середньої кваліфікації робітників та складності роботи.
- •Доплати і надбавки.
- •Удосконалення тарифної системи. Безтарифна система оплати праці.
- •Поняття форм і систем заробітної плати.
- •Сутність відрядної форми заробітної плати та її систем.
- •Сутність погодинної форми заробітної плати та її систем.
- •Контрактна система оплати праці.
- •Оплата праці в бригадах.
- •Сутність і функції преміювання.
- •Преміювання робітників, показники преміювання робітників.
- •Преміювання керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Система участі працівників у прибутку.
- •Методи планування підвищення продуктивності праці.
- •Планування підвищення продуктивності праці за факторами.
- •Сутність методу планування підвищення продуктивності праці на основі зниження трудомісткості і поліпшення використання робочого часу.
- •Розроблення плану і програми продуктивності праці на підприємстві.
- •Аналіз трудомісткості.
- •Планування трудомісткості за окремими її видами.
- •Персонал підприємства і його структура.
- •Методи розрахунку чисельності робітників.
- •Баланс робочого часу одного робітника.
- •Штатно-номенклатурний метод визначення кількості професіоналів і фахівців.
- •Мета аналізу виконання плану з чисельності.
- •Аналіз чисельності персоналу.
- •Планування заробітної плати.
- •Визначення фонду оплати праці за нормативами.
- •Детальне планування фонду заробітної плати.
- •Визначення планового фонду оплати праці робітників.
- •Розрахунок доплат у годинний, денний, місячний (річний) фонд заробітної плати.
- •Фонд заробітної плати керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Визначення розміру середньої заробітної плати.
- •Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати.
- •Основні напрямки інформаційного забезпечення у сфері праці.
- •Основні напрямки моніторингу соціально-трудових відносин.
- •Моніторинг як інструмент регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин в організації.
Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні.
Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні має сприяти захисту інтересів як роботодавців, так і працівників, поліпшенню організації трудових відносин, а також забезпеченню їхньої стабільності.
У колективному договорі згідно із Законом України “Про колективні договори і угоди” встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
зміни в організації виробництва і праці;
забезпечення продуктивної зайнятості;
нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
умови й охорона праці;
забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;
гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.
Структура колективного договору, його розділи, додатки визначаються самостійно сторонами цього договору на основі їхніх зобов'язань, взятих кожною стороною з зазначенням посадових осіб, відповідальних за їх реалізацію, і строків виконання.
Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.
Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, чи уповноваженими ними представниками.
Диференціація мінімальної заробітної плати.
Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників: --- величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника; --- величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище; --- величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому. Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну. Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників: 1) виробіток яких неможливо чітко нормувати; 2) в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції; 3) виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.
Тарифна система та її призначення.
Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
арифна сітка — це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі.
Для оплати праці керівників, спеціалістів і технічних виконавців використовуються схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і технічні виконавці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису — внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.
Тарифна ставка — це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними угодами. В будь-якому випадку вона не може бути меншою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Тарифна ставка є вихідною величиною для встановлення рівня заробітної плати працівників незалежно від того, які форми і системи оплати праці застосовуються на підприємстві.