- •Внутрішній ринок праці організації.
- •Дисбаланс на внутрішньому ринку праці.
- •Організація праці на підприємстві: зміст і основні фактори, динаміка.
- •Характеристика основних трудових показників.
- •Значення продуктивності в ринкових умовах.
- •Показники продуктивності праці.
- •Натуральний і трудовий методи вимірювання продуктивності праці.
- •Вартісний метод вимірювання продуктивності праці.
- •Фактори продуктивності праці.
- •Зовнішні фактори продуктивності.
- •Внутрішні фактори продуктивності.
- •Класифікація факторів продуктивності праці.
- •Матеріально-технічні фактори продуктивності праці.
- •Організаційно-економічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Соціально-психологічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Резерви продуктивності праці та їх класифікація.
- •Оцінка впливу резервів на підвищення продуктивності праці.
- •Заробітна плата як соціально-економічна категорія.
- •Функції заробітної плати в ринковій економіці.
- •Принципи та елементи організації заробітної плати.
- •Державне регулювання оплати праці працівників.
- •Договірне регулювання заробітної плати.
- •Роль профспілок у регулюванні оплати праці.
- •Система тарифних угод на всіх рівнях управління.
- •Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні.
- •Диференціація мінімальної заробітної плати.
- •Тарифна система та її призначення.
- •Елементи тарифної системи.
- •Визначення рівнів середньої кваліфікації робітників та складності роботи.
- •Доплати і надбавки.
- •Удосконалення тарифної системи. Безтарифна система оплати праці.
- •Поняття форм і систем заробітної плати.
- •Сутність відрядної форми заробітної плати та її систем.
- •Сутність погодинної форми заробітної плати та її систем.
- •Контрактна система оплати праці.
- •Оплата праці в бригадах.
- •Сутність і функції преміювання.
- •Преміювання робітників, показники преміювання робітників.
- •Преміювання керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Система участі працівників у прибутку.
- •Методи планування підвищення продуктивності праці.
- •Планування підвищення продуктивності праці за факторами.
- •Сутність методу планування підвищення продуктивності праці на основі зниження трудомісткості і поліпшення використання робочого часу.
- •Розроблення плану і програми продуктивності праці на підприємстві.
- •Аналіз трудомісткості.
- •Планування трудомісткості за окремими її видами.
- •Персонал підприємства і його структура.
- •Методи розрахунку чисельності робітників.
- •Баланс робочого часу одного робітника.
- •Штатно-номенклатурний метод визначення кількості професіоналів і фахівців.
- •Мета аналізу виконання плану з чисельності.
- •Аналіз чисельності персоналу.
- •Планування заробітної плати.
- •Визначення фонду оплати праці за нормативами.
- •Детальне планування фонду заробітної плати.
- •Визначення планового фонду оплати праці робітників.
- •Розрахунок доплат у годинний, денний, місячний (річний) фонд заробітної плати.
- •Фонд заробітної плати керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Визначення розміру середньої заробітної плати.
- •Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати.
- •Основні напрямки інформаційного забезпечення у сфері праці.
- •Основні напрямки моніторингу соціально-трудових відносин.
- •Моніторинг як інструмент регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин в організації.
Фактори продуктивності праці.
Всі фактори, які визначають підвищення продуктивності праці, можна об’єднати в три групи:
Матеріально-технічні.
Організаційно-економічні.
Соціально-психологічні.
Серед матеріально-технічних факторів важливу роль відіграє науково-технічний прогрес.
НТП здійснюється за такими напрямами:
а) впровадження комплексної механізації та автоматизації;
б) удосконалення технології виробництва;
в) хімізація виробництва;
г) зростання рівня озброєності.
В умовах ринкової економіки дедалі більшого значення набуває такий фактор як зростання продуктивності праці, як підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності на ринку.
Для зростання продуктивності праці велике значення має максимальне використання діючих потужностей[1,3].
Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома напрямами:
1) екстенсивним – збільшення часу їх роботи шляхом скорочення простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, скорочення строків ремонту;
2) інтенсивним – поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через впровадження прогресивних технологічних процесів.
Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна охарактеризувати певними показниками:
електроозброєність праці визначається відношенням кількості електроенергії, використаної у виробничому процесі, за певний період, до середньооблікової чисельності робітників;
енергоозброєність праці – споживання всіх видів енергії на одного робітника за певний період;
фондоозброєність – це показник оснащеності праці виробничими основними фондами.
До організаційно-технічних факторів підвищення продуктивності праці відносяться:
1) удосконалення організації суспільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації; удосконалення організації допоміжних служб (транспортної, інструментальної, складської, енергетичної);
2) удосконалення організації праці шляхом поділу кооперації праці, впровадження багатоверстатного обслуговування; застосування передових методів і прийомів праці; поліпшення умов праці; удосконалення мат. стимулювання;
3) удосконалення організації управління виробництвом.
Соціально-психологічні фактори підвищення продуктивності:
підвищення кваліфікаційного й загальноосвітнього рівня працівників;
поліпшення соціально-психологічного клімату в трудових відносинах;
підвищення дисциплінованості; трудової активності і ініціативи працівників;
удосконалення методів мотивації і психологічного впливу.
Зовнішні фактори продуктивності.
Фактори — це рушійна сила, суттєва причина, обставина, що впливає на певний процес або явище та змінює рівень і динаміку продуктивності.
Зовнішні фактори включають політичну соціальні й економічні аспекти розвитку суспільства; урядові рішення та інституційні механізми; наявність фінансів, транспорту, комунікацій і сировини. Вони перебувають поза контролем з боку окремого підприємства.
Зовнішні фактори впливають на стратегію діяльності підприємства і продуктивність. Так, поліпшення урядом податкової політики, законодавства про працю, соціальної інфраструктури, політики цін, забезпечення більш раціонального порядку використання природних ресурсів мотивують відповідні рішення на підприємстві щодо структурного, організаційного та технологічного його функціонування.