- •М іністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 машинобудівне підприємство в системі ринкових відносин
- •1.1. Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •1.2. Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •Тема 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Тема 3 виробнича потужність підприємства
- •3.2 Методика розрахунку виробничої потужності.
- •3.1 Види виробничої потужності
- •3.2 Методика розрахунку виробничої потужності
- •3.3 Шляхи підвищення ефективності використання виробничої потужності підприємства
- •Тема 4 оборотні засоби підприємства
- •4.1 Оборотні засоби: загальна характеристика, склад і структура
- •4.2. Нормування оборотних засобів
- •4.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Тема 5 персонал підприємства та продуктивність праці
- •5.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •Набір та підготовка персоналу підприємства
- •5.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •5.4. Продуктивність праці, показники та методи її визначення
- •5.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Тема 6 оплата праці
- •6.1. Заробітна плата: сутність, функції
- •6.2. Елементи організації заробітної плати
- •6.3. Тарифна система оплати праці
- •6.4. Система оплати праці
- •6.5 Преміювання персоналу
- •Тема 7 собівартість продукції підприємства
- •7.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •7.2. Групування витрат за економічними елементами
- •7.3. Калькуляція собівартості продукції
- •7.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •7.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Тема 8 ціноутворення
- •8.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •8.2. Методи ціноутворення
- •8.3. Цінова політика підприємства
- •Тема 9 ефективність інженерних та господарських рішень
- •Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •9.3 Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •9.4 Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Література
4.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
Оборотні засоби протягом процесу виробництва і реалізації продукції здійснюють певний кругообіг (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Кругообіг оборотних засобів
На першій стадії грошові кошти використовуються для придбання сировини, матеріалів та інших видів ресурсів, тобто переходять з грошової у матеріальну форму, формують необхідні виробничі запаси. Друга стадія — виробнича. На стадії незавершеного виробництва спрямовані у виробничий процес матеріальні ресурси шляхом обробки перетворюються у готову продукцію. На цій стадії формується виробнича собівартість продукції: різні категорії персоналу одержують заробітну плату за виконану роботу і виготовлену продукцію, нараховується амортизація тощо. На третій стадії кругообігу виготовлена продукція реалізується. Підприємство має одержати грошові кошти, які повністю відшкодують витрати на виготовлення та збут продукції, а також будуть вміщувати додаткову частинку — прибуток.
Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві характеризується показниками оборотності оборотних засобів: коефіцієнтом оборотності, коефіцієнтом завантаження та тривалістю одного обороту.
Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) обчислюють діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими (відпускними) цінами за певний період (Qр) на середній залишок оборотних коштів за той самий розрахунковий період (Oср).
Коефіцієнт завантаження — це зворотний показник до коефіцієнта оборотності. Він показує, скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.
Тривалість одного обороту оборотних засобів розраховують як співвідношення кількості днів (Д) у розрахунковому періоді (для року — 360 днів, кварталу — 90 днів) і коефіцієнта оборотності (Коб) за такий самий період.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів підприємства можна застосовувати також показник їх рентабельності (R), який обчислюють як відношення прибутку (Пр) до суми оборотних коштів (Оср).
Чим більше оборотів здійснили оборотні засоби, чим менша тривалість одного обороту, тим ефективніше використовуються оборотні засоби на підприємстві. При поліпшенні показників ефективності використання оборотних засобів виникає абсолютне і відносне вивільнення оборотних засобів з обороту.
Абсолютне вивільнення — це зменшення оборотних засобів порівняно з запланованим.
Відносне вивільнення полягає у реалізації більшого обсягу продукції за фіксовану чи меншу суму оборотних засобів завдяки поліпшенню їх використання.
Прискорення оборотності оборотних засобів забезпечує: збільшення обсягу виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт); вивільнення частини оборотних засобів.
Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів пов'язані з прискоренням їх оборотності (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Економічні показники і напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємства
Перша стадія кругообігу — виробничі запаси. На цій стадії треба удосконалювати організацію матеріально-технічного забезпечення: вживати заходи ліквідації наднормативних запасів; забезпечувати безперебійну поставку матеріальних цінностей на підприємстві; поліпшувати роботу складського господарства тощо.
Головна умова безперервної, ритмічної роботи підприємства — це його регулярне забезпечення сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, паливом, інструментом, запасними частинами певної якості та в зазначені строки.
Для цього необхідно: визначити потребу підприємства в товарно-матеріальних ресурсах на базі встановлених норм витрат; розрахувати величину запасів усіх товарно-матеріальних цінностей
Норма витрат матеріального ресурсу — це міра витрат на виготовлення одиниці продукції (виконання роботи, надання послуги) певної якості за умови забезпечення запланованого рівня виробництва.
Норма витрат того чи іншого виду матеріальних ресурсів у загальному вигляді складається з таких елементів:
де Нвмр — норма витрат матеріальних ресурсів;
Rк(ч) - корисні (чисті) витрати матеріалу (сировини);
Q — технологічні відходи і витрати;
q — інші організаційно-технологічні втрати (під час транспортування, зберігання тощо).
Склад окремих елементів норми встановлюється залежно від призначення матеріальних ресурсів, технології їх обробки чи переробки та використання. У норми витрат включається мінімальна величина відходів і та частина відходів, яка не може бути використана на певному підприємстві.
За певними ознаками (призначення, період дії, масштаб застосування, ступінь деталізації) здійснюється класифікація різних норм витрат матеріальних ресурсів:
за ознакою призначення є норми витрат сировини матеріалів, енергії, палива тощо;
за масштабом — групові (на однакові види продукції) та індивідуальні;
за періодом дії — річні (для поточного планування) і перспективні;
за ступенем деталізації об'єктів нормування та нормованих ресурсів — на деталь (вузол) і виріб в цілому, специфічні (на вид ресурсів з конкретними параметрами) та зведені (на окремий вид ресурсів за звуженою номенклатурою).
Раціональне й економне витрачання матеріальних ресурсів веде до зменшення норми витрат та заощаджує кошти підприємства. Ефективність використання матеріальних ресурсів оцінюють за допомогою таких показників:
коефіцієнт виходу готової продукції з первинної сировини (матеріалу);
коефіцієнт витрачання сировини (матеріалу) на одиницю готової продукції;
коефіцієнт використання маси, площі або обсягу матеріалів.
Джерела і напрями економії ресурсів на підприємстві відображені на рис. 4.4 та рис. 4.5. Джерела економії показують, за рахунок чого можна досягнути економії ресурсів; напрями економії — яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати матеріальні ресурси.
Рис. 4.4. Основні джерела економії матеріальних ресурсів на виробничих підприємствах
У процесі пошуку та обґрунтування найефективніших джерел економії матеріальних ресурсів доцільно звернути увагу насамперед на недопущення надмірних відходів виробництва та максимальну утилізацію вторинних ресурсів.
Із цієї сукупності можливих заходів щодо економії матеріальних ресурсів передусім треба використовувати високоефективні виробничо-технічні та організаційно-економічні заходи. Як свідчить практика, особливо ефективним виробничо-технічним заходом є комплексна переробка вихідної сировини (нафти, поліметалічних руд, деревини тощо), досягнутий коефіцієнт якої в Україні в середньому становить 0,4—0,6.
Рис. 3.5. Напрями економії матеріальних ресурсів
Друга стадія — незавершене виробництво. На цій стадії треба зменшувати тривалість виробничого циклу: вдосконалювати технології виробництва; впроваджувати нову техніку і технології тощо.
Третя стадія — готова продукція. Поліпшення організації роботи підрозділів збуту (своєчасне оформлення документів на відвантаження продукції; дотримання умов договорів тощо) веде до прискорення оборотності оборотних засобів
Контрольні питання
Дайте сутнісно-структурну характеристику оборотних засобів підприємства.
Визначте методичні основи нормування окремих елементів оборотних засобів підприємства.
Які основні показники і напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів ви знаєте?
Охарактеризуйте складові елементи і структуру оборотних засобів підприємства.
Дайте визначення нормування та ефективності використання оборотних засобів підприємства.
Як спеціаліст може впливати на майбутню величину оборотних фондів на стадіях розробки та виробництва?