- •Зона осадкоутворення , басейн осадкоутворення , обстановка
- •Алохтонний та автохтонний аутигенний матеріал осадків
- •Типи механічного роздроблення гірських порід
- •Температурне вивітрювання та його особливості
- •Десквамація
- •Морозне вивітрювання та його особливості.
- •Особливості структури води в різних агрегатних станах та її щільність при різних температурах.
- •Кристалізаційне вивітрювання
- •Механічне вивітрювання
- •Кислотно лужний покажчик водного середовища та його фізична суть
- •Хімічне вивітрювання та його причини.
- •Напрямок процесів хімічного вивітрювання.
- •Фактори, що сприяють інтенсивному хімічному вивітрюванню.
- •Реакції хімічного вивітрювання з прикладами.
- •Окислення. Окисно-відновний потенціал.
- •Гідратація. Приклади різних типів гідратації
- •Розчинення та особливості цього процесу
- •Реакція гідролізу
- •Гальміроліз. Реакції гальміролізу з прикладами.
- •Кори вивітрювання, їх типи.
- •Фактори , що сплияють формуванню потужних кір вивітрювання
- •Ряди рухливості елементів при змиві
- •Ряди стійкості мінералів до руйнування
- •Колоїди, розмір колоїдних часток.
- •Типи колоїдів.
- •Типи золів
- •Електричні заряди колоїдних часток як причина їх відносної стабільності (знаходження колоїдних часток у розчині)
- •Коагуляція колоїдів та причини коагуляції
- •36. Ознаки природних мінеральних колоїдів
- •Склад уламкових часток що транспортуються водними потоками
- •40. Групи різних сполук на шляхах переносу
- •41. Донні форми та відповідні текстури осадових порід, що утврються під час транспортування уламків водними потоками.
- •42. Типи переносу мінеральної речовини вітром, відстані та особливості переносу.
- •43. Форми поверхні при еоловому переносі
- •44. Перенос матеріалу береговими хвилями та течіями.
- •45.Перенос матеріалу каламутними потоками , типи шаруватості осадку
- •46. Перенос матеріалу льодом та його особливості
- •47.Типи осадових порід,що утворюються при переносі льодом
- •48. Різні типи мінеральної речовини та способи її осаджування
- •49. Фазова диференціація речовини в кінцевих водоймищах стоку
49. Фазова диференціація речовини в кінцевих водоймищах стоку
Поняття про осадочну диференціацію речовини сформульовано Л.В.Пустоваловим у 1940 р. За його визначеням "седиментаційна диференціація" – це розділення складових частин початкових порід, яке відбувається в зоні осадконакопичення".
Виділяються 4 типи диференціації речовини в зоні осадконакопичення:
1) механічна – сортування уламкового матеріалу за розміром часток і мінеральною густиною (в цьому випадку утворюються мономінеральні фракції – мінералогічна диференціація);
2) фізико-хімічна – диференціація колоїдного матеріалу;
3) хемо-біогенна – осадження і диференціація речовини завдяки життєдіяльності організмів;
4) хімічна – осадження і розділення речовини справжніх розчинів.
Загалом, як правило проявляються всі типи одночасно, однак за певних умов можливе домінування якось з них, який, в цьому випадку визначає характер осадку. Диференціація починається ще на етапі вивітрювання, продовжується при переносі і завершується в басейнах седиментації. Осадження і розділення легкорозчинних сполук відбувається лише в арідній зоні.
Механічна диференціація. Сутність цього процесу визначається тим, що уламковий матеріал виходить з процесу міграції у послідовності, яка залежить від швидкості течії, розміру уламків, їх форми та питомої ваги. У першу чергу на шляху міграції із зменшенням швидкості випадають найкрупніші уламки. При зупинці потоку осідає самий тонкий, пелітовий або глинястий матеріал. При виму&чуванні, якщо осадок не встиг консолідуватися, цей матеріал знову може бути задіяний у рух. Максимальне сортування матеріалу за розміром досягається при подовженні терміну переносу при постійності сортуючого фактора, при перемиванні осадку хвилюванням або перевіюванням. Специфічним випадком сортування є турбідити. Вони мають стан мулового потоку. Сортування відбувається при осадженні з утворенням градаційної шаруватості. Найкраще сортування уламкового матеріалу спостерігається в хвильоприбійній зоні моря, трохи гірше в алювії
рівнинних, а погане – в руслах гірських річок.
Диференціація за питомою вагою призводить до формування розсипів золота, цирконів, магнетиту, ільменіту та інш. тяжких мінералів. В алювіальних відкладах та у хвильовій зоні пляжів відомі розсипні родовища ільменіту, золота, магнетиту, рутилу, цирконів, каситериту тощо.
Диференціація за формою заключається в тому, що з потоку спочатку випадають уламки сферичної та овальної форми, потім призматичні, останні – пластинчасті та лускуваті мінерали.
У результаті комплексної механічної диференціації та інтеграції, що її супроводжує, виникають різні за розміром осадки – від валунних до глинястих, при різному збагаченні тяжкими мінералами.
Хімічна диференціація. Сутність процесу хімічної диференціації – розділення у шляхах міграції речовини за хімічним складом та утворення чистих хемогенних осадків.
Зараз у хімічній диференціації розрізняють дві фази: 1) утворення з розчину твердої фази; 2) перехід із шляхів міграції в осадок (власне накопичення). Останнє визначається кліматом, рельєфом, тектонічними умовами, властивостями речовини, фізико-хімічними умовами (pH, Eh, концентрація речовини, її склад), формами переносу, біосом та органічною речовиною взагалі, режимом та швидкістю седиментації, розбавленням іншими компонентами (інтеграцією), сингенезом та ін.
Осадочну хімічну диференціацію вулканічних та гідротермальних областей можна виділити у самостійний тип, який відрізняється специфічним набором з’єднань, зворотною геохімічною зональністю – біля виходу джерел відкладаються закисні (сульфідні) сполуки, які через деякий час та деяку відстань окислюються. Одночасно з диференціацією, як правило, відбувається протилежний процес – змішування осадочного матеріалу різного складу, розміру і походження завдяки змінам динаміки середовища, а також завдяки одночасному осадженню. Диференціація дає осадки чистої лінії а змішування – гібридні.