Епідособливості:

• В останні роки стронгілоїдоз має поширення в регіонах з помірним кліматом. Ураженість В Україні нерівномірна і залежить від природно-кліматичних умов: найвищі в західному регіоні України, значно нижчі – у південному.

• Хворіють дорослі і діти.

• Епідпроцес активно розвивається там, де є умови для повного коло обігу інвазії. Тому у регіонах вологих тропіків та субтропіків епідпроцес має інтенсивний перебіг протягом року, а у районах з помірним кліматом (у т.ч. в Україні) обмежується теплою порою року і триває 5-6 міс.

• На епідпроцес впливають соціальні чинники, зокрема характер професійної діяльності (частіше хворіє сільське населення, шахтарі).

• Можливі сімейні осередки.

Клініка. Інкубаційний період 12-20 діб.

Процес міграції личинок в організмі супроводжується алергійними реакціями: свербежем шкіри, уртикарною висипкою та еозинофілією, специфічною пневмонією.

Ранніми ознаками є біль у животі, диспепсичні явища, головний біль. Може бути гострий початок з підвищенням температури 38-39*С і вище, рідкими випорожненнями зі слизом і кров’ю.

У пізній стадії виділяють 3 основні форми:

Шлунково-кишкову: диспепсичні явища, розлади випорожнень (чередування проноса із закрепом), надалі переходить захворювання в хронічну форму з періодичними рецидивами і перебігає по типу гастроентероколіту.

Дуодено-жовчноміхурна: дискинезія дванадцятипалої кишки, дуоденіт, біль у животі.

Нервово-алергічна: функціональні порушення нервової системи, кропивниця, еозинофілія крові.

Захворювання може перебігати легко (тільки еозинофілія крові), а також дуже тяжко з летальним кінцем. Захворювання перебігає багато років (описана інвазія, яка перебігала 26 років).

Лабораторна діагностика. У ранній фазі проводиться мікроскопія харкотиння з виявленням личинок стронгілоїдів. У кишковій фазі досліджують свіже виділені випорожнення (оскільки при високій температурі можуть з’явитися вільноживучі стадії паразитів), дуоденальний вміст, зрідка шлунковий вміст і сечу з метою виявлення рабдитних личинок. Для виявлення личинок у фекаліях застосовують методи збагачення Бермана, Шульмана та їх модифікації (метод Юсупова і Прохорова), які ґрунтуються на активному виході личинок із фекалій у теплу воду. При великій інвазії личинок можна виявити в нативних мазках.

Для виявлення личинок у харкотинні досліджують нативний мазок, із добового харкотиння – методом Бермана. Цей метод є найбільш якісним, ним виявляють до 96% інвазованих.

Личинок можна виявити при біопсії кишки.

Специфічна терапія переважно тіабендазолом.

Специфічна профілактика не розроблена.

Протиепідемічні заходи:

• Дегельмінтизація з наступним знезаражуванням фекалій хворого. Контрольне обстеження через 1 міс, потім щомісячно протягом 6 міс.

• Обстеження всіх членів сім’ї. У сільській місцевості – всі жителі найближчих 20-30 дворів, що мають побутовий контакт.

• Встановлення чинників передачі.

Профілактика:

• Охорона навколишнього середовища від фекального забруднення.

• Особиста гігієна (як при аскаридозі), в ендемічних районах не рекомендується ходити босоніж, лежати на землі без підстилки тощо.

• Обстеження за клінічними показаннями та перед вступом на роботу і 1 раз щорічно землекопів, робітників шахт та осіб, що займаються іншими земляними роботами методом Бермана.

Епіднагляд полягає:

• у планомірному стеженні за ураженістю населення в ендемічних районах. Особливої уваги приділяють професійним групам ризику.

• Аналіз, оцінка даних та планування оздоровчих заходів.

• Облік та реєстрація випадків у СЕС.