Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Апеляційне провадження.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
236.03 Кб
Скачать
  1. Система перегляду судових рішень у кримінальному судочинстві України. Суть, завдання і значення апеляційного провадження.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає апеляційне, касаційне провадження і перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами. Це - три самостійні форми (види) перегляду судових рішень.

Найбільш поширеним провадженням є апеляційне провадження. Воно передбачено Конституцією України і відповідає положенням Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (1950 р.), ч. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 р.), учасницею яких є Україна.

Апеляційне провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.

Апеляційне провадження не є обов'язковою стадією криміналь­ного процесу. Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Завдання апеляційного провадження визначаються контрольною (перевірною) функцією цієї стадії щодо рішень, ухвалених судами першої інстанції (місцевими судами). Такими завданнями є:

1) виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими судами в процесі розгляду і вирішення кримінальних справ;

2) вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни судового рішення, що не набрало чинності, а також постановления замість останнього но­вого рішення (вироку).

Стадія апеляційного провадження має таке значення:

1) апеляційне провадження є додатковою гарантією справедли­вості рішення місцевого суду;

2) провадження в апеляційній інстанції є гарантією від неза­конного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

3) є гарантією прав і законних інтересів не тільки підсудного, а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасників криміналь­ного процесу;

4) є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня;

5) запобігає зверненню до виконання незаконних і необгрунто­ваних вироків;

6) забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції.

  1. Суб'єкти права на апеляційне оскарження судових рішень.

Суб'єктами апеляційного оскарження є всі особи, що беруть участь у розгляді справи, захист інтересів яких пов'язаний з ухваленим судовим рішенням. Кожна з них, якщо, на її думку, при провадженні справи допущено порушення, яке стосується застосування матеріального і процесуального закону або встановлення фактичних обставин, має диспозитивне право оскаржити судове рішення. Прокурор, виходячи з його обов'язку реагувати на кожне незаконне і необґрунтоване судове рішення, зобов'язаний внести на нього подання.

Апеляцію мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;

6) обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

7) цивільний відповідач або його представник - в частині, що стосується вирішення позову;

8) прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

9) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

10) цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

11) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

12) інші особи у випадках, передбачених КПК.