3. Порядок закликання спадкоємців за законом до спадкування.

Спадкування за законом будується на засадах послідовності закликання черг до спадкування та рівності часток спадкоємців однієї черги.

Спадкоємці кожної наступної черги спадкують за відсутності спадкоємців попередньої черги (тобто, якщо спадкоємців попередньої черги взагалі немає або жоден з них не має права спадкувати, або вони усунуті від спадкування, або позбавлені спадщини, або ніхто з них не прийняв спадщину, або відмовився від неї).

Коло спадкоємців вичерпним чином встановлено законом і його розширення неможливе.

Зазначимо, що відповідно до п. 9 постанови Верховної Ради України від «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» 24 грудня 1993 р. реабілітовані особи (їх спадкоємці першої черги) мають право на повернення (відшкодування вартості) вилученого у них майна. Майно (або його компенсація) повертається спадкоємцям першої черги реабілі­тованого у разі подання свідоцтва про право на спадщину, яка відкривається, з дня прийняття про це рішення Комісією з питань поновлення прав реабілітованих. Коло спадкоємців першої черги визначається на день винесення даного рішення.

Таким чином, наведеною постановою за відсутності спадкоємців першої черги право спадкоємців інших черг на спадщину реабілітованого не передбачено, що суперечить положенням гл. 86 ЦК України.

4. Розподіл майна померлого між спадкоємцями при спадкуванні за законом.

. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

1. Спадкоємці однієї черги спадкують у рівних частках, за винятком спадкоємців, які спадкують за правом представлення. У цьому разі між названими особами ділиться та частка спадщини, яка належала спадкоємцю, якого вони представляють.

Якщо у спадщину до декількох осіб переходять неподільні речі, то кожен із спадкоємців, відповідно, набуває право на ту чи іншу частку. В цьому випадку на вказане майно поширюється правовий режим спільної часткової власності відповідно до гл. 26 ЦК України. За бажанням спадкоємці можуть здійснити поділ такого майна, виділити свою частку тощо. До поділу спадщини застосову­ються загальні правила цього Кодексу щодо форми правочину і форми договору. Поділ спадкового майна оформлюється договором спадкоємців, а за відсутності згоди — судовим рішенням.

2. З урахуванням конкретних обставин (наприклад, матеріальне становище спадкоємця, наявність утриманців, неподільність речі, річ належить до речей професійних занять одного із спадкоємців) спадкоємці, які закликаються до спадщини, можуть відійти від принципу рівності поділу часток і за усною домовленістю перерозподілити рухоме майно, що входить до складу спадщини. Зміна розміру частки спадщини проводиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, до видачі свідоцтва про право на неї.

3. Якщо перерозподіл спадщини стосується транспортних засобів або речей, відчуження яких відповідно до чинного законодавства вимагає нотаріальної форми, то угода спадкоємців про відмову від права на спадкування частки таких речей і бажання набути цю річ у спадщину повинна бути посвідчена нотаріусом.