1. Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів

2. Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе

Замальовка	Нарис	Фейлетон	Памфлет	Есе
В основі замальовки лежить подія. Характеризується локальним завданням і, як правило, невеликого обсягу. Якщо порівнювати нарис і замальовку, то нарис постає як картина, а замальовка, які підготовка до неї Замальовка – це замітка, в якій образність постає виразною стійкою ознакою. Це картина того, що відбулося в певний час і в певному місці. Образне відбиття окремої події, яскрава визначна ланка з ланцюга взаємопов’язаних подій. Факт-епізод історія розкриваються через словесний малюнок Замальовка може бути Пейзажною – головне виразність, експресивність, спостережливість, асоціативне мислення. портретною – в основі декілька фактів, чи, як варіант, декілька епізодів із життя. Найвиразніші біографічні деталі подорожньою подієвою – пишеться по слідах подій – спогад, річниця Жорстких рамок між замальовкою та есе не існує	Серія подій До нього наближені коротке оповідання та новела, характеризується поєднанням художніх і публіцистичних елементів Нарисовець прагне виділити типове в характеристиці реальних людей. Основу нарису становлять факти і вони обмежують авторський вимисел. Нарис може бути дорожнім, економічним, сільськогосподарським, педагогічним, фізіологічний, етнографічний, пейзажний і моральний Але виділяють три основні різновиди: з хронікальним викладом побудований на причинно-наслідкоих зв’язках на асоціаціях Нарис це єдність репортажного та образного начал, у ньому можуть бути присутніми вкраплення живої мови, інформаційних жанрів, професіоналізмів. Інформаційними вузлами тексту зазвичай постають опис суб’єкта (постать автора) об’єкта – герой уточнення обставин (місце, час дії) причини, наслідки явищ. Переходи здійснюються за допомогою авторської репліки, порівняння чи протиставлення, прямого звертання автора до читача, запитання задане автором, пейзажна замальовка, розгорнутий діалог, епізод, ліричний відступ, роздуми автора. Кінцівка – короткий, місткий, іноді філософський висновок. Можна закінчення закільцювати з початком.	Іронія, гумор і контексті подій (обмежується кпинами над об’єктом насмішки, жартами) Гумористична розповідь про типізовану подію чи явище, за якими автор вбачає небезпечну тенденцію. Завдання – переконати читача у неприйнятності подібних ситуацій через демонстрацію помилковості чи абсурдності дій правопорушників. Фейлетон може прикидатися високим жанром, копіювати стиль і структуру новелли, нарису, гуморески, рецензії, інтерв’ю. Шляхом узагальнення і типізації автор намагається продемонструвати суспільний зміст наведених фактів. Смислове навантаження перебуває в підтексті, тому сюжетний принцип- іносказання, гра, несподіванка, пародійність, багатозначні обмовки, асоціації, комічні уточненя Структурними компонентами фейлетону можуть бути розповідні історії, розвиток комічної гіпотези, роздуми з теми	Сатира і заперечення у контексті певних подій (використовує сарказм, його завдання відкинути, знищити, заперечити). Зазвичай цей жанр використовують в полемічному запалі. Його відрізняє межова експресивність, знижена сюжетність, різка конкретика, лаконізм, гостра саркастичність.	суб’єктивізм, авторське начало Есе близьке до притчі, сповіді. Автобіографії, щоденника, мемуарів. Відміна нарису і есе – пропонуючи цілісне висловлювання щодо конкретної проблеми, есе на перше місце висуває особистість автора, його бачення цієї проблеми. В ньому поєднується життєва вірогідність щоденника, розумова узагальненість філософії, образна конкретність і пластичність літератури. Орієнтація не на опис реального факту і навіть не на думку, для якої цей факт послужив приводом, а на моделювання автономної художньої реальності – реальності мислення індивіда. Присвячений осмисленню того, що хвилює автора в цій темі. Підкреслена мозаїчність, де структурні частини схоплені головною думкою, ілюзія спонтанності, хаотичність викладу. Невимушений потік думок, особистісний характер сприйняття. Існують три види композиційної побудови: лінійний – послідовний запис думок «на очах» читача, публічний роздум циклічний – будується за принципом каталогу, автор починає з твердження, вислову. Цитати. Перевіряє на правильність фрагментарний – представлено творами, де автори не розвивають своїх нотаток у завершені твори, а збирають їх у тематичні підбірки. Відправна точка в есе мистецький твір, особистість, факт, афоризм Підвидами жанру есе можуть бути есе-рецензія есе-замальовка есе-лірична мініатюра есе-замітка есе-щоденниуковий запис есе-лист