- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
Теорія – це вища форма організації знання, що дає цілісне уявлення про закономірності та істотні структурні, функціональні, причинно-наслідкові, генетичні зв’язки певної сфери дійсності.
Функції теорії:
представляє систему законів науки
презентує категоріально-понятійний апарат.
Правильно розбудована теорія є відкритою вбік
- дослідження фактів
- співвідношення з іншими теоріями
Журналістикознавство – широко розгалужена дисципліна, що має своїм сукупним об’єктом саме журналістику. У журналістикознавстві синтезується три підходи до об’єкта вивчення
1) історичний;
2) філологічний.
3) суспільствознавчий.
Теорія журналістики та теорія соціальних комунікацій
1. Дає загальне уявлення про феномен комунікації
2. Дає загально принципові уявлення про феномен журналістики та інших форм соціальної комунікації
3. Розкриває закони різних форм існування соціальної комунікації на різних етапах соціального життя.
7
Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
На сьогоднішній день існує два вектори пізнання журналістики – соціологічний і філологічний.
Соціологічний вектор пропонує розглядати журналістику як соціальний інститут у його співвіднесенні
з особиною як соціальною одиницею
з соціальними спільнотами
іншими соціальними інститутами
Філологічний вектор пропонує розглядати журналістику як суму текстів, що потребують того чи іншого коментаря.
Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
Соціологічний підхід до вивчення функціонування публічного слова сформувався задовго до появи журналістики – з появою античної риторики.
Теорія античної риторики містила такі соціокультурні елементи:
вимоги до образу ритора – сукупність професійних рис комунікатора
орієнтація на слухача – аналіз соціальних груп реципієнта.
В епоху Відродження отримує розвиток і визначення поняття суспільна думка.
Епоха Просвітництва піднімає такі 4 важливі питання стосовно журналістики:
Формується соціальний образ журналіста та уявлення про соціальну функцію журналістики Французькі енциклопедисти розділили журналістів:
на тих, хто відображає
тих, хто бореться за істину (ідеологія просвітництва з її пріоритетом людського розуму, який може пізнати істину).
Російські просвітники теж замислилися над соціальною функцією журналіста. Н. І. Новиков: «Журналіст – це борець із соціальним злом». А. Н. Радищев: «Журналіст – це історик свого часу».
2. Формування поняття про соціальну психологію читача
3. Відкрилися зв’язки журналістики з іншими соціальними інститутами:
- журналістика і держава (Франція)
- журналістика і політична партія (Англія).
4. Журналістика почала сприйматися як предмет соціальної критики.
Виникнення теоретичної соціології як науки
та її ставлення до журналістики (ХІХ ст.)
«Батьком соціології» вважають французького філософа О. Конта (1798-1857) – розробника еволюційної (а не революційної) теорії розвитку суспільства, автора шеститомного «Курсу позитивної філософії». О. Конт вважав головними силами розвитку суспільства погляди та ідеї, що впливають на мислення та свідомість.
Духовний фундамент нового суспільства, з точки зору Конта складатимуть:
релігія (виховна функція усього суспільства)
філософія (виховна функція для еліти)
журналістика (функція підготовки суспільної зміни до того, як вона буде запроваджена у життя; журналіст – запроваджував майбутнього).
Виникнення класичної соціології як науки та її ставлення до журналістики (кінець 19 – початок 20 ст)
Засновником класичної соціології вважається Е. Дюркгейм – видавець журналу «Аннали соціології», котрий
- перетворив соціологію на навчальну дисципліну;
- закликав виключити із соціологічних досліджень елементи ідеології.
Саме в руслі класичної соціології виникає поняття «соціологія преси» (1910р.). Це поняття належить М. Веберу, котрий уперше намітив широку програму вивчення преси на основі статистичних методів.
Соціологія журналістики формувалася як відгук на потреби соціальної практики преси.
У 1910 р. у США було проведено більше 3 тис. емпіричних соціологічних досліджень, котрі проводили самі журналісти. Тобто першим рівнем соціології преси був емпіричний рівень.
На основі імпіричних досліджень виникли перші концепції та напрямки вчення, що заклали теоретичну базу соціології медіа.
1. Концепція стереотипу У. Ліппмана («Суспільна думка» - 1922)
У Ліппман сформулював поняття стереотипу:
- схематичний стандартизований образ
- уявлення суб’єкта про соціальний об’єкт – емоційно забарвлені та стійкі
- Стереотип – це певн психологічна установка сприйняття, яка акумулює попередній досвід індивіда у певний алгоритм відносин до того чи іншого об’єкту.
Ліппман трактував поняття стереотипу як такі взірці суспільної думки відносно будь-яких соціальних явищ, які дозволяють пересічній людині адаптуватися у занадто складній для неї дійсності.
Ліпппман аналізував упереджені уявлення, що формуються й підтримуються ЗМІ, відносно етнічних, класово-станових груп, політичних партій, соціальних інститутів, еталонів масової культури.
2. Концепція багатощаблевого потоку комунікації У. Шрама (виявлення у 1940 р. у США «лідерів суспільної думки» під час президентських виборів)
3. Під час Другої світової війни у центрі уваги американських дослідників стають пропагандистські ефекти ЗМІ та оформлюються принципи конвент-аналізу. В Інституті газетознання фашистської Німеччини розглядалися проблеми «публіцистичного керівництва масами і народами». Теоретики фашистської Італії розробляли концепцію журналістики ізолювання суспільної думки від побічних джерел інформації.