12. Основні функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль.

До найважливіших функцій управління належать: планування, організація, мотивація і контроль.

Планування — форма управління, розробка та здійснення планів у процесі досягнення мети діяльності фірми, безперервний пошук нових шляхів і методів оптимізації цільових дій, визначення завдань співробітникам з урахуванням нових можливостей.

Функція планування забезпечує:

оцінку внутрішнього стану фірми (з'ясування сильних і слабких позицій у сферах фінансів, виробництва, маркетингу, наукових розробок, трудових ресурсів) і формулювання реальної мети;

оцінку зовнішнього оточення організації (конкурентне середовище, макроекономічні умови, законодавство, постачальники і споживачі, наука і технології, політичні, соціальні та культурні чинники) для виявлення перешкод у досягненні мети;

визначення загальних і конкретних завдань, а також завдань структурних підрозділів і співробітників щодо досягнення мети фірми.

Планування є засобом, за допомогою якого керівники фірми забезпечують спрямування об'єднаних зусиль усіх співробітників на досягнення поставленої мети.

Організація — створення оптимальної внутрішньої структури фірми (цеху, відділу, конструкторського бюро, бригади і т. ін.) для успішного виконання планів.

Організація забезпечує високоефективний виробничий процес, створюючи оптимальні умови для виконання кожною ланкою (співробітником) конкретного завдання. Для цього їм надаються повноваження щодо використання ресурсів фірми та покладається відповідальність за доцільність їхніх дій.

Мотивація —створення дієвих стимулів для діяльності співробітників відповідно до делегованих їм прав та обов'язків і плану робіт.

Мотивація є ефективним чинником формування у співробітників внутрішніх спонук до задоволення своїх інтересів і потреб через комерційний успіх фірми. Мотивами можуть бути і прагнення до вищих заробітків, можливість займатися творчою працею та ін.

Контроль — перевірка і забезпечення досягнення фірмою поставленої мети.

Контроль здійснюється такими методами: встановлення стандартів для точного визначення мети на певний термін; вимір досягнутих результатів і порівняння їх із очікуваними; корекція відхилень від первісного плану.

13. Методи управління підприємством: економічні, організаційні, соціально-психологічні

Економічні методи управління являють собою способи досягнення економічних цілей управління (засоби) на основі реалізації вимог економічних законів (фінансування, ціноутворення, господарський розрахунок, комерційний розрахунок тощо). Серед різноманіття економічних методів управління в рамках внутрішнього економічного механізму підприємства можна виділити, наприклад, методи економічного стимулювання. Економічне стимулювання – це метод управління, що спирається на економічні інтереси працівників. Його основу складає формування доходів підприємства та кожного працівника в залежності від особистого внеску.

Економічне стимулювання спирається на наступні основні принципи:

– взаємозв'язок та узгодженість цілей економічного стимулювання з цілями розвитку організації;

– диференціація економічного стимулювання, спрямована на реалізацію необхідних змін у структурі виробництва;

– поєднання економічного стимулювання з іншими методами мотивації;

– поєднання економічного стимулювання з економічними санкціями, які передбачають матеріальну відповідальність працівників.

Адміністративно-правові (організаційно-розпорядницькі) методи управління являють собою сукупність засобів юридичного (правового й адміністративного) впливу на відносини людей у виробництві. Основною формою реалізації та застосування організаційно-адміністративних методів управління є розпорядництво та оперативне втручання в процес управління з метою координації зусиль його учасників для виконання поставлених перед ними завдань. Ці методи відрізняються від інших методів управління чіткою адресністю директив, обов'язковістю виконання розпоряджень і вказівок; їхнє невиконання розглядається як пряме порушення виконавчої дисципліни та спричиняє певні стягнення. Переважно це методи примусу, які зберігають своє значення доти, доки праця не перетвориться в першу життєву необхідність.

Соціально-психологічні методи управління відрізняються своєю мотиваційною характеристикою, що визначає спрямовані впливи. Серед способів мотивації виділяють наступні: уселяння, переконання, наслідування, залучення, спонукання й ін. Соціально-психологічні методи застосовуються для забезпечення зростаючих соціальних потреб людини, її всебічного гармонічного розвитку та підвищення на цій основі трудової активності особистості й ефективної діяльності підприємства.