9. Суть командної економіки та її ознаки. Неспроможність командної с-ми та неминучість її краху

Командна економіка сформувалася в Радянському Союзі у 20-30 рр.. Адміністративно-командною економікоюназивають товарну форму виробництва, основою якої є державна власність на матеріальні ресурси і продукти, а всі питання пов’язані з виробництвом, розподілом та споживанням продукції, вирішують центральні планові органи. Цю економічну модель часто називають дире­ктивно-плановою. Для розуміння командної економіки Радянського Союзу потрібно ознайомитися з його ідеологією і цінностями, які насаджувалися в суспільстві. Панівною силою в політичному та економічному житті радянського суспільстві була комуністична партія. Комуністи розглядають ринкову економіку як нестабільну як утілення хаосу та нерівності. Ринки, на їхню думку породжують інфляцію, безробіття й несправедливий розподіл доходів.

Особливе місце в марксистській ідеології посідає теорія трудової вартості. Згідно з цією теорією, вартість (ціна) товару визначається кількістю праці, тобто робочого часу, необхідного для виробництва цього товару. Іншими словами, лише праця люди­ни вважається джерелом усіх доходів суспільства. Решта факторів, мовляв, доходу не створює, а лише його привласнює. Завдання ко­муністів полягає в тому, щоб створити безкласове суспільство, вільне від експлуатації людини людиною. Для нього потрібно знищити приватну власність, замінити її дер­жавною, а ринковий механізм - директивним централізованим плануванням. Радянська держава володіла всіма матеріальними ресурсами — землею, при­родними багатствами, засобами транспорту і зв'язку, банківською системою та всіма промисловими підприємствами. У командній системі основні проблеми організації ек. - що, як і для кого виробляти — визначали урядові директиви, а не ринковий механізм. Команд­на економіка функціонує відповідно що до планів, які розробляють на вершин уп­равлінської піраміди й доводять підприємствам до виконання. Вибір із тих чи інших можливих варіантів визначають рішення бюрократів різного рівня. Держава зрівнює доходи більшості споживачів. Підприємниц­тво як одне з джерел зростання доходів забороняється. Зрівняльність гаранту не­високий рівень доходів і споживання всім, у тому числі тим, хто не хоче працюва­ти краще. У сусп. свідомості насаджуються ідеали колективізму, підпорядкування особистих інтересів суспільним, ініціатива та пошук стримуються.

Ознаки:

1. Суспільна власність на фактори виробництва.

2. Панування централізованого планування і розподілу економічних ресурсів.

3. Колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності.

4. Відсутність будь-якої конкуренції і монополізм виробників.

5. Відсутність ринкової системи стимулювання і мотивації виробників.

6. Панування виробника над споживачем. На ринках при такій системі купується тільки те, що виробляється. Вибору у споживача немає.

Неспроможність командної економіки. Командна с-ма радянського типу в певні істор. періоди змогла швидко нагромаджувати ресурси, перерозподіляти їх на користь деяких приоритетних напрямків, усунути безробіття, забезпечити відповідний р-нь освіти, медичного обслуговування. Проте вона не була життєздатною. Це зумовлено такими чинниками:

• нарощування в-ва за будь-яку ціну вимагає застосування дедалі більшої к-ті праці, землі й капіталу. Командна ек. виявилася неспроможною освоїти інтенсивний шлях ек. зростання – підвищ. ефективності використання наявних ресурсів замість зб. їх к-ті;

• зростання витрат на вир-тво енергії, видобування сировини, спричинило зростання цін на пром. продукцію, що підірвало стабільність сфери цін, фінансів п-тв і доходів держави.

• надмірна централізація породила коруп., хабар., що своєю чергою підірвало стимули до праці;

• кількість мала важливіше значення над якістю, а це спричинило нечуване марнотратство ресурсів, яких дедалі більше не вистачало;

• неспроможність створити дійову с-му стимулювання в с/г перетворило його на збиткову галузь, яка виснажувала ек, бо вимагала величезних субсидій і дотацій.

• з упровадженням нової техніки й техно­логій зростали вир-чі планові завдання, виконати які було практично неможливо. Інновації не впроваджувалися унаслідок відсутності конкуренції;

Статистика підтверджує неспроможність адміністративно-командною ек. с-ми, адже найбагатшими є країни з ринковою економікою, відповідно і демократією, де дохід на одного жителя становить 5000 дол.

3 3. Суть та види інвестицій. Ін вест процес та його типи. Крива інв. ПопитуІнвестиції є важливим компонентом приватних видатків, які відіграють надзвичайно важливу роль у виникненні спадів виробництва, оскільки вони значно менш стійкі, ніж видатки споживачів. Причина нестабільності в тому, що купівлю капітальних благ завжди легше відкласти, ніж споживчих. Рівень чистих видатків на інвестиції визначається: 1)нормою чистого прибутку, який підприємці розраховують отримати від видатків на інвестиції (відношення чистого прибутку до обсягу вкладеного капіталу) і 2) ставкою процента(ціна, яку фірма має заплатити за позичковий капітал) Інвестиції поділ. на: 1) валові – це сума відновлення і приросту інвестицій; 2) чисті – тільки додані інвест., здійснені протягом поточного року. Якщо валові ін вест. > амортизації, то економіка перебуває у стані піднесення, в статичній економіці вони рівні, а в застійній <.

Інвестиції будуть здійснюватись за умови, що норма очікуваного прибутку перевищить ставку процента.

На положення кривої попиту на інвестиції також впливають:

1) витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування; 2) податки на підприємця; 3) технологічні зміни; 4) наявний основний капітал; 5) очікування.

Крива інвестицій показує обсяг коштів, які всі фірми планують вкладати за будб-якого потенційного рівня доходу або обсяу виробництва, тобто інвестиційні плани або наміри підприємців. Чинники, що впливають на мінливість інвестицій: 1) тривалість строків служби; 2) нерегулярність інновацій; 3) мінливість прибутків; 4) мінливість сподівань.

Задача

23. Цінова еластичність попиту на концерти для Тані дорівнює -1. Еластичність її попиту на концерти за доходом = 3. Перехресна еластичність за ціною між концертами та басейнами = 2. У 2003 році Таня відвідала 100 концертів. У 2004 році ціна квитка на концерт зросла на 15%. Ціна одного відвідування басейну знизилась на 15%, а дохід Тані збільшився на 10%. Яку кількість концертів відвідає Таня в 2004 році?

E_d(A) = -1; E_d(A)income = 3; E_{AB crossed} = 2;

∆P_A = 15%∆I = 10%∆P_B=-5%A²⁰⁰³=100A²⁰⁰⁴=?

E_d^income = %∆G₁ / %∆Y => %∆_Qd^A = 30%

E_d^P = %∆Q_d / %∆pY => %∆_Qd^A = -15%

E_AB^cross = %∆Q_d / %∆p_B => %∆_Qd^A = -10%%Q_d^A = 30%-15%-10% = 5%

Білет 19