8. Масиви

У мові Оккам є тільки одна структура даних - одномірні масиви. У програмах на цій мові можна описувати масиви констант, змінних і каналів. Також є можливість працювати й з масивами процесів.

Масив змінних описується константним виразом у квадратних дужках після імені змінної.

VAR ім'я_масиву [константний_вираз]:

Цей запис означає, що декілька змінних (їхнє число дорівнює значенню константного виразу) описані й тепер на них можна посилатися за допомогою індексних виразів. Слід зазначити, що перша змінна в ряді має індекс 0, а остання — значення константного_виразу -1. Наприклад:

VAR a [9]:

Цей опис визначає дев'ять змінних, які позначаються як а[0], а[1], а[2], ..., а[8], або

DEF n = 3:

VAR a [n*n], k [n]:

Цей опис також визначає дев'ять змінних а[0], a[l], а[2],..., а [8] і три змінні k[0], k[l], k[2]. Аналогічно описують масиви каналів:

CHAN north.south [12]:

або

DEF n = 3:

CHAN north.south [(n + l) * n]:

Масив констант називають таблицею (TABLE) і записують у такий спосіб:

DEF ім'я_та6лицы = TABLE [константний_вираз.0,

константний_вираз.1,

…

константний_вираз.N ]

Вибірка з таблиць конкретних констант реалізується за допомогою індексних виразів, наприклад:

VAR x:

DBF PIO = TABLE [1,3,4,2]:

SEQ

stateIn ? x

PIOOut ! PIO [x]

Змінна x повинна бути в діапазоні цілих чисел від 0 до 3. Нехай змінна х одержала значення 2, тоді в канал PIOOut буде відправлена константа 4.

У випадку, коли значення являють собою символи, їхнім необхідним діапазоном значень є 0 ... 255, тобто байт. Мова Оккам дозволяє щільно впаковувати в пам'яті подібні значення. Масив змінних або констант, кожна з яких займає один байт, описується за допомогою додаткового зарезервованого слова BYTE, яке ставиться після відкриваючої квадратної дужки при описі масиву. Слід зазначити, що нульовий байт байтового масиву або нульове слово масиву слів в Оккам-програмах можуть містити число елементів у даному масиві. Наприклад:

VAR buffer [BYTE 80]:

У програмах мовою Оккам можна використовувати рядки символів, які повинні виділятися подвійними лапками:

SEQ

buffer := "Occam's razor"

Рядок символів можна використати скрізь, де необхідні байтові табличні вирази, при цьому кількість символів у рядку автоматично обчислюється й записується в нульовому байті, а самі символи нумеруються, починаючи з одиниці.

Для опису деякого рядка в таблиці на місці першого (нульового) байта необхідно записати константу, що задає число символів у рядку, а потому послідовно записати байти, що містять самі символи. Наш рядок в описі таблиці буде виглядати так:

DBF prompt = TABLE [BYTE 13, 'O', 'c', 'c', 'a', 'm', '*”, 's','*s', 'r', 'a', 'z', 'o', 'r']:

Для запису складних строкових констант використовуються трохи "зірочних" послідовностей: для позначення пробілу '*s', для повернення каретки '*с', для переходу на новий рядок '*n', для позначення лапок і подвійних лапок *' і *” і для позначення самої зірочки **.

У нашому прикладі prompt - байтовий масив; значенням prompt [BYTE 5] є число 109, що відповідає коду ASCII для позначення символу m, що є п'ятим символом у слові "Occam" і шостим по порядку в байтовому рядку, що містить це слово.

Рядок символів можна визначити й іншим способом:

DEF prompt = “Occam*'s*srazor”:

У цьому випадку значення prompt [BYTE 5] також дорівнює 109, а prompt [BYTE 0] містить 13.