- •1. Співвідношення приватного і публічного права. Цивільне право як
- •2. Монізм і дуалізм приватного права
- •3. Предмет цивільно- правового регулювання
- •4. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система цивільного права. Підгалузі, інститути, субінститути.
- •8 Наука цивільного права є джерелом, у якому теорія держави і права
- •9. Співвідношення цивільного і господарського права
- •10. Співвідношення цивільного і сімейного права
- •11. Співвідношення цивільного і трудового права
- •12.Поняття і види джерел цивільного права
- •13. Дія цивільного законодавства в часі, просторі, за колом осіб
- •14. Застосування актів цивільного зауонодавства. Аналогія права і аналогія
- •15. Поняття і предмет науки цивільного права
- •16. Основні етапи розвитку науки цивільного права
- •17. Сучасні цивілістичні школи України і рф
- •18. Основні сучасні цивільно- правові системи
- •19, 20. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •21. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •22. Загальна характеристика цивільного і торговельного законодавства
- •23. Поняття та ознаки цивільних правовідносин
- •24. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •25. Елементи цивільних правовідносин
- •26. Види цивільних правовідносин
- •27. Загальна характеристика фізичної особи як суб'єкта цивільних
- •28. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •29. Цивільна діездатність фізичної особи
- •30. Опіка і піклування. Представництво інтересів діездатної фізичної особи
- •31. Місце проживання юридичної особи та його юридичне значення
- •32. Умови, порядок і правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою
- •33. Умови, порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •34. Акти цивільного стану
- •35. Правове положення фізичної особи- суб'єкта підприємницької діяльності
- •36. Загальна характеристика юридичної особи як суб'єкта цивільних
- •37. Правосуб'єктність фізичної особи
- •38. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •40. Загальна характеристика Української держави, арк, територіальних
- •41.Поняття об'єктів цивільних правовідносин. Теорії об'єктів.
- •42.Види об'єктів цивільних правовідносин
- •43. Нерухоме майно як об'єкт цивільних правовідносин
- •44. Поняття і види правочинів
- •45.Умови дійсності правочинів
- •46. Форма правочинів
- •47. Недійсність правочинів
- •48. Поняття представництва. Відмінність представництва від суміжних
- •49. Повноваження представника
- •50.Представництво за довіреністю
- •51.Строки і їх значення у цивільному праві
- •52.Види строків
- •53.Поняття значення позовної давності
- •54.Види строків позовної давності
- •55.Зупинення і переривання строків позовної давності
- •56.Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •57.Здійснення суб єктивних цивільних прав і обов язків
- •58.Поняття і способи захисту цив.Прав
- •59.Поняття та ознаки особистих немайнових прав фіз.Особи
- •60.Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •61. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •62.Особисті немайнові права що забезпечують соц.Буття людини
- •63.Поняття та ознаки речових прав
- •64.Види речових прав
- •65.Відмінність речових прав від зобов язальних ?????????
- •66.Власність і право власності
- •67.Конституційне регулювання відносин власності
- •68.Зміст права власності
- •69.Набуття та припинення права власності
- •70.Набувальна давність
- •71.Юр.Гарантії здійснення права власності
- •72.Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •73.Правовстановлювальні та правопідтверджувальні документи власника
- •74.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •75.Загальна характеристика права приват.Власності
- •76. Загальна характеристика права приват.Власності фіз.Осіб
- •78.Право державної і комунальної власності
- •79.Правовий статус державних підприємств,як носіїв речових прав на майно
- •80.Право спільної власності
- •81.Право спільної сумісної власності
- •82.Право спільної часткової власності
- •83.Інші речові права
- •84.Види речових прав на чуже майно
- •85.Способи захисту права власності
- •86.Речово-правові способи захисту права власності
- •87.Зобов язально-правові способи захисту цивільних прав
- •89.Види прав інтелект.Власності
- •90.Право власності-право інтелект власності спів-ня??????
- •91.Права субєктів права інтелектуальної власності
- •92.Поняття та характеристика авторського права
- •93.Об єкти авторського права
- •94.Суб єкти авторського права
- •95.Особисті немайнові права автора
- •96.Майнові права автора
- •97.Поняття і характеристика суміжних прав
- •98.Загальна х-ка захисту авторських і суміжних прав
- •99.Загальна х-ка патентних прав
- •100.Правова охорона фірмових найменувань
- •101.Правова охорна торговельних марок
24. Підстави виникнення цивільних правовідносин
Правовідносини не перебувають у стані спокою. Вони виникають,
змінюються і припиняються на підставі передбачених в законі обставин —
юридичних фактів. Всі юридичні факти можна поділити на дві групи: події і
дії.
Події — настають незалежно від волі людей (стихійні лиха, смерть
людини, закінчення строку тощо). Але внаслідок подій у спадкоємців виникає
право на спадщину, у страхувальника — право на відшкодування шкоди.
Дії — результат свідомої діяльності людини. Вони поділяються на:
- правомірні (тобто такі, що відповідають приписам закону);
- неправомірні (такі, що суперечать закону).
Правомірні дії поділяються на правочини, юридичні вчинки,
адміністративні акти. Якщо правочини (за ЦК 1963 p. — угоди) — це вольові,
правомірні дії осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення
цивільних прав та обов'язків (наприклад, при укладенні договору
купівлі-продажу покупець має на меті стати власником майна, а продавець —
набути гроші за це майно), то юридичні вчинки створюють правові наслідки
незалежно від спрямованості волі осіб, які їх вчиняють. Так, створення
художнього твору може бути спеціально і не спрямоване на виникнення
правовідносин, але незалежно від цього художник набуває авторське право.
Неправомірні дії можуть бути підставами виникнення правовідносин у
випадках заподіяння шкоди, набуття чужого майна без достатніх правових
підстав тощо.
25. Елементи цивільних правовідносин
три основних елементи
(частини):
суб'єктів
об'єкт (чи об'єкти);
зміст (суть).
Суб'єктами цивільного правовідношення виступають його учасники. Ними
можуть бути громадяни (фізичні особи), організації (юридичні особи) і в
передбачених законом випадках держава (скарбниця).
У деяких цивільних правовідносинах суб'єкти мають спеціальну назву.
Наприклад, в зобов'язальному право-відношенні наділеного правами
суб'єкта називають кредитором, а іншого, що має обов'язки
(зобов'язаного), - боржникам. В цивільному правовідношенні боржник і
кредитор протистоять один одному і не можуть співіснувати один без
одного.
В літературі відсутня єдина точка зору щодо визначення поняття об'єкта
цивільно-правових відносин. Одні автори вважають, що об'єктом є те, у
зв'язку з чим виникає правовідношення, другі - що таким об'єктом є те,
на що спрямоване правовідношення, треті - що об'єктом правовідношення є
те, на що воно (правовідношення) впливає. Не вдаючись у суть спору,
необхідно підкреслити, що, незважаючи на розбіжність позицій, всі автори
приходять до єдиного висновку - об'єктом цивільних правовідносин є
конкретне благо, здатне задовольняти певні потреби людей, заради якого
вони й вступають у правовідносини. На нашу думку, трактування об'єктів
цивільних правовідносин як благ дає змогу зрозуміти їх суть і те місце,
яке вони займають у правовідношеннях.
До об'єкт цивільних правовідносин можна віднести:
1) майно (речі та послуги);
2) результат інтелектуальної діяльності;
3) особисті немайнові права.
Зміст цивільного правовідношення, як уже зазначалось, складають цивільні
права і обов'язки суб'єктів правовідношення. При цьому один із суб'єктів
має правомочності на здійснення певних дій для задоволення свого
інтересу, а другий несе відповідні цим правомочностям обов'язки).
Право, що належить конкретній особі, називається суб'єктивним цивільним
правом (певно, точніше було б сказати суб'єктним цивільним правом), а
відповідний цьому праву обов'язок другої особи - суб'єктивним (точніше:
суб'єктним) цивільним обов'язком.
Зміст суб'єктивного цивільного права полягає в тому, що закон
уповноважує суб'єкта права:
1) здійснювати певні дії (наприклад, володіти річчю, користуватись та
розпоряджатись нею);
2) вимагати відповідної поведінки від зобов'язаних осіб (наприклад,
передати річ, виконати роботу, сплатити гроші і т.д.);
3) звертатись у необхідних випадках до суду з вимогою розглянути питання
про застосування примусової сили державного апарату до зобов'язаних
осіб.
Отже, суб'єктивне цивільне право - це засноване на цивільно-правових
нормах право особи здійснювати певні дії і вимагати задоволення свого
інтересу від зобов'язаної особи.
Зміст цивільно-правового обов'язку полягає в тому, що закон (договір)
зобов'язує особу до певної поведінки (здійснити певні дії чи утриматись
від певних дій) для задоволення інтересів уповноваженої особи.
Суб'єктивний цивільний обов'язок - це заснована на законі міра
відповідної (щодо задоволення інтересів певної особи) поведінки
поведінки
зобов'язаної особи.
Суб'єктивне цивільне право (обов'язок) необхідно відрізняти від
об'єктивного права (цивільного та й будь-якого іншого). Об'єктивне право
(право в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, а
суб'єктивне цивільне право (обов'язок) - це право (обов'язок), яке
належить конкретному суб'єктові цивільних правовідносин.