34. Акти цивільного стану

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з

фізичною осо бою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її

можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її похо

дження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата,

досягнення від повідного віку, надання повної цивільної дієздатності,

обмеження цивільної дієздат ності, визнання особи недієздатною, шлюб,

розірвання шлюбу, усиновлення, позбав лення та поновлення батьківських

прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її

походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

(Стаття 49 зі змінами, внесеними згідно із законом № 2710-1V від 23.06.2005)

Акти цивільного стану визначаються у ст. 49 ЦК як події та дії, що

нерозривно пов'я зані з фізичною особою і започатковують, змінюють,

доповнюють або припиняють її мож ливість бути суб'єктом цивільних прав та

обов'язків.

До таких подій і дій ЦК, зокрема, відносить народження фізичної особи,

встановлен ня її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та

його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної

дієздатності, обмеження цивільної дієздатнос ті, визнання особи

недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інва

лідність, смерть тощо.

Перелік актів цивільного стану, встановлений у ст. 49 ЦК, є приблизним і

може тлума читися поширювально. Наприклад, актами цивільного стану за

своєю сутністю є визнання особи безвісно відсутньою та оголошення її

померлою, а також скасування рішень про це, відсутність особи у місці

знаходження та ін.

Деякі акти цивільного стану підлягають державній реєстрації. Це стосується

наро дження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб,

розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. На відміну від загального переліку

актів цивільного стану перелік тих актів, що підлягають державній

реєстрації, виглядає як вичерпний (ч. З ст. 49 ЦК).

Державна реєстрація актів цивільного стану провадиться територіальними

органами РАЦС, утвореними органами виконавчої влади. Акти цивільного стану

стосовно громадян України, що проживають за кордоном, реєструються

консульськими установами України. Координація діяльності по державній

реєстрації актів цивільного стану здійснюється Мі ністерством юстиції

України.

Визнаються дійсними акти цивільного стану, вчинені за релігійними обрядами

до утво рення чи відновлення органів РАЦС (наприклад, під час Великої

Вітчизняної війни на оку пованих територіях). Вони прирівнюються до актів

цивільного стану, вчинених у органах РАЦС, і не вимагають наступної

державної реєстрації.

Державна реєстрація актів цивільного стану здійснюється шляхом виконання

двох ідентичних екземплярів на бланку відповідної форми, куди включаються

необхідні відо мості про громадянина і про сам акт цивільного стану. На

підставі вчиненого запису громадянам видається на руки посвідчення —

документ, що засвідчує факт державної реєстрації акта цивільного стану.

Бланки посвідчень є документами строгої звітності; кожен такий бланк має

серію і номер. Перші екземпляри актових книг зберігаються в органах РАЦС

за місцем їхнього вчинення, другі — в органі виконавчої влади, у компе

тенцію якого входить організація діяльності по державній реєстрації актів

цивільного стану у даному регіоні.

Для вчинення запису акта цивільного стану громадянами мають бути надані

документи, що є підставою для державної реєстрації цього акта (наприклад,

довідка встановленої форми про народження чи смерть; спільна заява батька

і матері дитини, що не перебувають у шлюбі одне з одним, про встановлення

батьківства; рішення суду про встановлення бать ківства тощо), а також

документ, що посвідчує особу заявника.

Відповідальність за правильність державної реєстрації актів цивільного

стану і якість вчинення запису покладається на керівника відповідного

органу РАЦС.

Зміни чи виправлення у записі акта цивільного стану вносяться органом РАЦС

за заявою зацікавлених осіб (наприклад, у разі помилки при запису:

перекручування, пропуск відомос тей тощо), на підставі рішення суду чи на

підставі рішень адміністративних органів (напри клад, рішення органу опіки

і піклування про зміну імені чи прізвища дитини), на підставі інших

вчинених записів актів цивільного стану (наприклад, у запис акта про

народження вносяться зміни на підставі запису про встановлення батьківства

чи про усиновлення).

Відмова органу РАЦС внести в запис актів цивільного стану зміни чи

виправлення може бути оскаржена в суд. Тільки на підставі судового рішення

вносяться виправлення чи зміни у запис акта цивільного стану за наявності

суперечки між зацікавленими сторонами.

У разі втрати свідчення про державну реєстрацію акта цивільного стану

громадянину на його прохання може бути видане органом РАЦС повторне

свідчення на підставі запису актів цивільного стану, що зберігається в

органах РАЦС. Сам втрачений запис акта цивіль ного стану може бути

відновленим тільки на підставі рішення суду про установлення фак ту

реєстрації відповідного акта цивільного стану.

Анулювання записів актів цивільного стану провадиться органом РАЦС за

місцем збе реження цих записів актів цивільного стану на підставі рішення

суду. З моменту анулюван ня запис акта цивільного стану втрачає своє

правове значення. Припиняє свою дію і свідо цтво, яке було видане на

підставі цього запису.