9. Філософсько-етичні шукання Толстого у романі "Анна Кареніна"

Автора передовсім цікавить любов, яка здатна бути єдиною в житті, такою щоб ставила певні обов'язки перед людиною, а не тільки знаходила своє, власне задоволення. Потреба в такій любові корениться, за Толстим, в природі людини. Зображуючи таку любов, художникові необхідно було вирішити: чи здатна вона в період свого цвітіння набрати такої сили, зосередити в собі таке багатство почуття, щоб його вистачило на ціле життя. Чи здатна вона впродовж довгих років залишатися поетичною стороною життя сім'ї, не в'янучи, не впадаючи в прозу, не вироджуючись. Зародження і підйом кохання на вершину охоплює у творах Толстого значний період — нерідко цілі роки. Трапляється, звичайно, що короткочасне зближення веде до щасливого шлюбу на довгі роки. Однак Толстой не дозволить собі скористатися досвідом такого везіння. Адже він змальовує зародження і кохання не просто в реальних, а в найреальніших з реальних умов. Головна тема роману — дослідження проблеми сім'ї, аналіз кризових явищ у сучасній письменнику родині., Роман складається ніби з двох творів, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної та доля дворянина, який живе в селі й займається вдосконаленням свого господарства та відносинами з селянами, Костянтина Левіна. їхні шляхи перетнуться лише одного разу, та й то це нічого не змінить в житті героїв. Але їх об'єднує внутрішній зв'язок: обидва герої шукають захисту від брехні. Кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму. Толстой показує, що сім'я неможлива без кохання. Але не менш драматичний розрив сім'ї, бо це тягне за собою моральну відплату. Крім того, не можна забувати про духовний зв'язок подружжя. Такого зв'язку не було у Анни з Вронським. Відкрити таємницю гармонії. Над цим працює Левін, мріючи знайти шлях до гармонії. Він поступово для себе з'ясовує, що розгадка гармонії у тому, щоб знайти рівновагу між духовним і фізичним. Жити треба не тільки для себе, керуючись лише егоїзмом. Жити — значить самовдосконалюватися. Зокрема і в сімейних стосунках.

10. Різні тип сімей: родина Кареніних, Облонських, Левіних у романі Толстого «Анна Кареніна» образ Левіна його автобіографічна складова.

Лев Толстой - великий майстер драматичної прози. Його роман "Анна Кареніна" зображує світське товариство кінця XIX сторіччя з усіма його проблемами та недоліками. У центрі уваги автора - сімейні стосунки. Родина Кареніних зовнішньо мала пристойний вигляд. Нещастя Анни полягало у житті з нелюбим чоловіком, за якого її видали заміж. Тому усю силу своєї любові вона віддає сину Сергію. Саме він є для неї сенсом життя, а не Олексій Олександрович Каренін, який сприймав людей як свою власність. Дізнавшись про зв'язок дружини з Вронським, Каренін згоден на продовження зовнішньо нормальних сімейних стосунків, аби не зашкодити своїй репутації. Але Анна так жити не може. Вона духовно вища за свого чоловіка і розриває стосунки сама. І тут виходять на поверхню усі негативні якості Кареніна - лицемірство, озлобленість, жага помсти. Сім’я для Толстого– одна з непересічних людських цінностей. Не випадково Левін, а його прізвище створено від імені письменника, думає перш за все не про майбутню дружину, а про майбутню сім’ю. В романі кілька сімейних пар:Анна-Каренін, Доллі-Облонський, Кіті-Левін. У кожній з них – свої проблеми: драматичність в Облонських повсякденність в Левіних, катастрофічні в Кареніних. На думку письменника, сім’я тримається не тільки завдяки коханню, але й дітям. Сам вони стають мірою прагнень та вчинків в персонажів. Трагічна доля Анни Кареніної: вона зробила свій вибір між дитиною і коханим. Не змогла вона відчути повного щастя з Веронським, залишивши сина. І це цілком природне явище