21. .Трагічна доля поета В.Маяковського.Своєрідність поезії ранньої лірики… -рос. поет і драматург, один іза засновників рос. футуризму.7.07.1893р.-нар. в с.багдаді(Грузія) у родині. Лісничого.навчався в гімназіях Кутаїсі та Москви. 1907р. прилучився до революційної діяльності.1911-14рр. відвідував Московське училеще. Живопису та архітектури.1913р. нап. Твір «В.М.Трагедія» створив поеми «Хмарина в штанах», «Флейта-хребет». .1917р.підтримував Жовтневу революцію, завершував поеми «Людина», «війна і мир».1922р. регулярно виїздив за кордон, відвідуючи німеччину, Францію, США..та ін..14.04.30р. вчинив самогубство. 14 квітня 1930 р. у 10:15 ранку Маяковський вистрелив собі у серце із револьвера. Це сталося у Москві, Вочевидь, це було самогубствоОднак проти передсметрної волі самого поета і нині продовжуються спекуляції навколо його смерті. Поховано поета на Новодівичому цвинтарі.

22. Жанрове багатство творчої спадщини Пастернака: поезія проза.. Поезія російського письменника Пастернака – одне з вершинних явищ світової лірики. Тому не випадково його творчість знаходиться в центрі уваги широкого кола читачів і дослідників. Спадщина Пастернака сприяла формуванню художньої парадигми Срібного віку й вплинула на подальший розвиток поезії. Проте наукове дослідження доробку митця розпочалося порівняно недавно. Тривалий час його ім’я і твори знаходилися під забороною внаслідок ідеологічних обмежень, і лише з середини 1980-х років розпочалося об’єктивне й неупереджене вивчення творчості письменника. З того часу з’явилося чимало наукових розвідок, присвячених Б. Пастернакові.Лірична спадщина Б. Пастернака дає великі можливості для спостереження особливостей пейзажу та його динаміки в поезії Срібного віку. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю праць у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві, спеціально присвячених аналізу пейзажу, його форм, засобів створення та функцій в ліриці Б. Пастернака, а також необхідністю вивчення поетикальних особливостей, зокрема конкретно-історичних форм пейзажу, в ліриці Срібного віку.

23. Європейська модерністська проза та її засновники.

Слово «модернізм» ( від франц. тойегпе - новітній, сучасний) -це не лише термін, що позначає певний напрям у художній літературі. У загальному культурному контексті воно набуло сили стрижневого поняття, що фіксує докорінні зміни у мистецтві, філософії, і ширше - у світорозумінні людини XX ст.Класичний зразок такого поєднання міститься у новелі «Перевтілення» Ф. Кафки (з детальним її аналізом, а також загальною характеристикою творчості самого письменника ви познайомитеся далі у цьому розділі). У ній розповідається про те, як звичайний комівояжер Грегор Замза перетворився на страхітливу комаху. Новий етап у розвитку західного модернізму розпочався у 20-і роки, коли були завершені та надруковані центральні твори зазначених майстрів слова.Дж. Джойс увійшов до історії західної літератури як рік народження ряду модерністських шедеврів - романів «Улісс».