111. Взаємозв’язок маркетингу і логістики.

На підприємстві маркетингова та логістична системи мають спільні зону – ф-цію фізичного розподілу. Логістика виконує 3 ф-ції: постачання, фізичний розподіл, підтримка виробництва. Маркетинг п’ять: аналіз маркетингового середовища, товарна політика, фізичний розподіл, ціноутв-ня, просування.

Вироб-во і спож-ня товару зазвичай розподілено в часі й територіально. Для того щоб задовольнити потреби споживачів у повному розмірі, недостатньо виготовити товар, який потрібен споживачеві, продумати ефективну цінову політику. Крім того, товар треба доставити, по-перше, у потрібне місце, по-друге, у потрібний час і, по-третє, у потрібній к-сті. Ефективне вирішення цієї проблеми характеризує сутність маркетингової пол-ки розподілення.

Заг ф-ції систем збуту і логістики: ф-ції подолання (простору (транспортна ф-ція), часу (збереження на складах), товарні ф-ції (перегруп-ня за к-стю (фасування), перегруп-ня за якістю (сорт-ня, очищення, зсув), форм-ня асортименту (комплект-ня), надання сервісних послуг), торгові ф-ції (освоєння ринку, утримання завойованих позицій на ринку, збільш-ня частки ринку за рах-нок витиснення конкурентів, входження в нові сегменти ринку, стимул-ня попиту споживачів, орган-ція продажів, консультування покупців, висновок торгових угод), фінансові ф-ції (надання товарного кредиту, вирівнювання ринкових цін, одержання прибутку).

112. Функції учасників каналу розподілу.

Осн учасниками каналів розподілу є торговельні посередники. Торговельні посередники – торговельні організації, підпр-ва або особи, які перепродають товар для задоволення потреб ринку і отримання прибутку. Вони поділяються на простих посередників та торговців.

Серед ф-цій учасників каналів розподілу можна назвати такі як: створення кінцевого торговельного продукту з метою залучення найбільшої к-сті покупців; визначення цільового ринку; формування торгового асортименту; функція пов’язана з ціноутв-ням; функція-просування; організація фізичних потоків товару; обладнання торгівельного місця; стимулювання попиту та інші.

Основні рішення, які зобов’язаний прийняти виробник, щоб виконати дистрибуцію своїх товарів або послуг, такі: про створення ланцюгів дистрибуції (довгі, короткі або прямі) і щодо посередників, яких привертатиме до дистрибуції, про розподіл функцій у рамках ланцюжка дистрибуції, про управління ланцюжком дистрибуцій. Зазначені рішення ухвалюють, якщо є чітке розуміння мети, яку ставить перед собою виробник або постачальник, ясне уявлення про позиціонування товару і, отже, цільову аудиторію, пріоритетні місця реалізації продукту.

114. Рівень каналу розподілу.

Основні рівні каналів розподілу.

• Канал нульового розподілу (виробник працює із споживачем на пряму);

• Однорівневий канал (виробник залучає роздрібних торговців до ефективного розподілу);

• Дворівневий канал ( використовують, якщо виробник не в змозі співпрацювати із усіма роздрібними торговцями, за умов масового ринку, що має широку територіальну диверсифікацію, він залучає оптовика)

• трирівневий канал розподілу (ритейлер, дрібноопт посередник, опт посередник).

Довжина каналу розподілу означає, скільки посередників становлять ланцюжок просування товару. Очевидно, що чим довший канал, тим дорожче він обходиться споживачеві. Хоча й тут не все так однозначно, є винятки, коли за рахунок залучення посередницьких структур вдавалося здешевити продукцію для кінцевого споживача.