Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Agrarnoe_shpora.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
581.63 Кб
Скачать

18. Правове регулювання паювання

У ході реформування аг. сектора економіки провадилося паювання землі й майна. Саме слово "пай" тюркського походжен­ня і використовується на позначення частки в майні чи майнових правах. За вітчизняною правовою традицією пайові фонди існують у суб'єктів аг. права кооперативного типу: колективному сільгосп. підприємстві чи сільгосп. кооперативі. Кожен член таких підприємств має певну частку в майні підпр. — це і є його майновий пай.

Відповідно до ст. 9 Закону У. від 14 лютого 1992 р. "Про колективне сільгосп. підпр.", до пайового фон­ду майна членів підпр. включається вартість основних ви­робничих і оборотних фондів, створених завдяки діяльності підпр., цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від учас­ті в діяльності інших підприємств і організацій.

Право членів підпр. на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підпр. щорічно нараховуєть­ся частина прибутку залежно від частки в пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підпр.. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законод. У. та статуту підпр.. У разі виходу з підпр. його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Отже, пай — це не майно, а право, до того ж право, яке може бути й не реалі­зованим, тобто в разі збиткової роботи підпр. його член не отримує жодних доходів на свій пай.

19. Правові засоби формування інфраструктури аг. Ринку

Для ефективного функціонування аг. ринку потрібно забезпечити функціонування необхідної ринкової інфраструктури. Якщо ринкову економіку ми визначаємо як суспільну систему вироб. й розподілу матеріальних благ, що ґрунтується на віль­ній торгівлі суб'єктів різних форм власності та ціноутворенні, які регулюються конкуренцією і співвідношенням попиту й пропози­ції, то під інфраструктурою ринку ми маємо на увазі ті інституції і засоби, які забезпечують вироб. й реалізацію виробленої продукції. Інфраструктура аг. ринку передбачає наявність інституцій, які забезпечують постачання сільськогосподарських товаровиробників необхідними для вироб. ресурсами: насін­нєвим і садивним матеріалом, племінними тваринами, технікою й пально-мастильними матеріалами, засобами захисту рослин і тва­рин, надають маркетингові й консультаційні послуги, забезпечу­ють кредитування й страхування сільгосп. вироб., його юридичне обслуговування, бухгалтерський облік та аудит, сертифікацію та експертизи, переробку сільгосп. продукції, меліоративні, транспортні, складські, охоронні, техсервісні та інші послуги, необхідні для здійснення сільгосп. вироб.. Інфраструктура аг. ринку вклю­чає в себе також інституції, які забезпечують реалізацію виробле­ної продукції, її маркетинг та рекламу.

Якщо проаналізувати чинне законод. У. про форму­вання інфраструктури аг. ринку, то можна побачити, що за­конодавець не має чіткої моделі інфраструктури аг. ринку, через це його формування відбувається стихійно, а не комплексно.

На виконання постанови Кабінету Міністрів У. від 17 лис­топада 1995 р. № 916 "Про прискорення організації біржового сільгосп. ринку" наказом Мінсільгосппроду і Україн­ської академії аг. наук від 18 березня 1996 р. № 85/17 затвер­джено Типове положення про міжрегіональний та районний агро-торговий дім, яке встановило правові засади створення та функціо­нування в Україні агроторгових домів.

Агроторговий дім, на відміну від товарної біржі, є підпр., створеним у формі господарського товариства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]