Перепис населення 2001 року

національність	к-лк (тис. ос., 2001)	% (2001)
українці	37541,7	77,8
росіяни	8334,1	17,3
білоруси	275,8	0,6
молдавани	258,6	0,5
кримські татари	248,2	0,5
болгари	204,6	0,4
угорці	156,6	0,3
румуни	151,0	0,3
поляки	144,1	0,3
євреї	103,6	0,2
вірмени	99,9	0,2
греки	91,5	0,2
татари	73,3	0,2
цигани	47,6	0,1
азербайджанці	45,2	0,1
грузини	34,2	0,1
німці	33,3	0,1
гагаузи	31,9	0,1
інші	177,1	0,4

8) Розселення українців в державі

Згідно з даними останнього перепису населення понад 97,6% українців народилося в Україні. Саме завдяки українському етносу – нації територія сучасної україни, поділена в минулі історичні часи різними державами, набула державного статусу, цілісності і сучасного вигляду.

За переписом 2001 року абсолютна кількість етнічних українців в Україні становила 37,54 млн. осіб. Причому за між переписний період 1989-2001 вона збільшилась на 0,3%, а питома вага українців зросла на 5,1%. Показово, що це зростання відбулось насамперед в міському середовищі: приріст питомої ваги українців у містах становив 7,9 %, а у сільській місцевості 0,6%. Абсолютна кількість українців у містах зросла на 4,8%, тоді як у сільській місцевості зменшилась на 6,5%.

Статева структура етнічно українського населення України залишається неврівноваженою: частка жінок- 53,6% , чоловіків 6,4%. Найбільший розрив між кількість жінок та чоловіків(українці) є характерним для регіонів з найгострішими виявами демографічної кризи(пн. – сх.,центр), а найменший для зх. регіонів.

Наростання негативних тенденцій помітне й у віковій структурі українського населення – неухильне зростання частки населення середнього та дитячого віку і відповідне зменшення частки середнього та дитячого віку. Найвища частка (понад 26%) етнічно українського населення пенсійного віку є у пн.-сх. та центральних областях, найменша (менше 20%) у Закарпатській області та у місті Києві.

Етнічні українці становлять більшість в усіх областях України: понад 90% у 13 областях(Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській), від 80-90% у 4 областях(Закарпатській, Миколаївській, Сумській, Херсонській), 70-80% ще у 4 областях(Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Чернівецькій), 60% у Одеській і від 50-60% у Донецькій та Луганській. Меншість лише в АР Крим і м. Севастополі.

Істотно диференційованим за регіонами є і кількісне переважання українців за кількістю населення найбільшої етнічної групи(у більшості регіонів це етнічні росіяни, у Закарпатській області – угорці, Чернівецькій - румуни). Отже, у 14 областях(Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська) коефіцієнт кількісного переважання українців є вищим 9; у 2 зх. областях(Закарпатській і Чернівецькій) українці кількісно переважають другу етнічну групу у понад 6 разів.

З часу закінчення Другої світової війни значної еволюції зазнали українські етнічні межі. Зміни післявоєнного періоду в районі українсько-польського розселення, зумовили лінійний характер українсько-польської етнічної межі. Поступово відступає до лінії українського кордону й межа розселення українців на території сучасної Румунії(Мармарощина, Пд. Буковина), залишаючи переважно лише невеликі острови українських поселень. Подібні процеси відбуваються й на українсько-словацькому та українсько-російському кордоні. Значною мірою зберігається перехідний характер українсько-білоруської етнічної межі

Середня густота етнічно українського населення в межах україни становить 6 особи на км кВ. Різке зменшення густоти українців (19осіб на км кВ.)характерне лише для Криму. У всіх ін. областях цей показник перевищує 30 осіб на км кВ. У Донецькій, Івано-Франківській та Львівській областях густота українців є вищою за 95 осіб на км кВ. Демографічний центр етнічно українського розселення в Україні зміщений дещо на зх.. від демографічного центру всього населення України. За між переписний період, через відносно більший приріст кількості українців у сх. і деяких пд. областях. Він змістився дещо на сх., тоді, коли демографічний центр всього населення пн. – сх. регіону дещо на зх.

Унаслідок цього відбулось зближення центрів розселення етнічно українського населення та населення України загалом.