74. Правочини з недоліками суб’єктного складу.

До правочинів з дефектами суб’єктного складу належать правочини, вчинені малолітньою, неповнолітньою особою, фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами їх цивільної дієздатності та ін..

Правочини, які вчинені вищеназваними особами за межами їх цивільної дієздатності (наприклад, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника або правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності), може бути згодом схвалений відповідно їх батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, піклувальником чи опікуном.

Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.

У разі відсутності схвалення правочин, вчинений малолітньою особою є нікчемним. Однак на вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи.

Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

До правочинів з дефектами суб’єктного складу відноситься також правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії). Такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Правочинами з дефектами волі є правочини, укладені під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини.

75. Правочини з недоліками змісту.

Правочини з недоліками змісту – це правочини, зміст яких суперечить вимогам ЦКУ, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Серед правочинів з недоліками змісту науковці виділяють правочини, які порушують публічний порядок, а також фіктивні та удавані. Правочини з недоліками змісту – це правочини, зміст яких суперечить вимогам ЦКУ, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

76. Абсолютно недійсні правочини з моменту їх вчинення (нікчемні).

Нікчемним правочином є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв´язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру, незалежно від пред´явлення позову про визнання його недійсним. Нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким і від бажання сторін.

Визначають такі ознаки нікчемного правочину:

1) нікчемний правочин є недійсним тільки у випадках, передбачених законом;

2) правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред´явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін. Бажання сторін про визнання його дійсним до уваги не беруться, так як такий правочин суперечить нормам закону. Суд допускає визнання такого правочину дійсним лише у випадках, визначених законом;

3) нікчемний правочин не породжує правові наслідки, які притаманні правочинам даного виду. Сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину.;

4) нікчемний правочин породжує лише наслідки, які пов´язані з його недійсністю.

Недійсним може бути лише укладений правочин, тому необхідно недійсний правочин відрізняти від неукладеного. Недійсний - це такий правочин, який здійснився, але в силу наявних у нього недоліків не має правової сили, а породжує наслідки його недійсності. На відміну від недійсного, неукладений правочин ніколи не існував та існувати не міг, тому правової сили не має. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зокрема, істотними є умови, що визнані такими законом або необхідні для даного виду договорів, а також ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Якщо по справі сторони не домовилися щодо усіх істотних умов договору, у задоволенні позову про визнання його недійсним судом буде відмовлено.

ЦК України виділяє такі види нікчемних правочинів:

1) вчинений з порушенням обов´язкової письмової та нотаріальної форми;

2) вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності

3) вчинений у випадках, передбачених законом, без дозволу органу опіки та піклування;

4) вчинений недієздатною фізичною особою;

5) правочин, що порушує публічний порядок.

6) удаваний правочин.