10. Суттєві відхилення,помилки, шахрайства

Суттєві відхилення - це відхилення, які можуть вплинути на рішення користувача фінансової звітності. Будь-яка підозра щодо можливих неточностей або невідповідності записів в інформації, що розглядається аудитором, примушує аудитора розширити процедури дослідження, щоб розвіяти свої сумніви чи підтвердити підозру. Неточності або невідповідність інформації можуть виникати в результаті протизаконних дій з боку посадових осіб

.Шахрайство - це навмисно неправильне відображення господарських операцій та подання на цій основі заздалегідь перекрученої, недостовірної звітної інформації її користувачам.Найбільш повне визначення приведено в МСА 240 «шахрайство» означає навмисні дії однієї особи або декількох осіб серед управлінського персоналу, найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної, або незаконної переваги.

Помилка - ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і групуваннях, недогляду у повноті обліку чи неправильного подання фактів господарської діяльності, наявності та стану майна, розрахунків тощо. Таким чином, принципові відмінності між шахрайством і помилкою з точки зору права - наявність або відсутність наміру. І особливо важкими серед них є такі зловживання, які мають у своїй основі мотиви незаконного особистого збагачення персоналу або окремих представників адміністрації.

11. Аудиторська вибірка ,її побудова. Методи вибірки

Термін "аудиторська вибірка" або "вибіркова перевірка" означає використання аудиторських процедур до частини бухгалтерських проведень або показників фінансової звітності і поширення їх на всю сукупність даних. Вибіркова перевірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності (набору елементів окремої статті в балансі або окремого класу операцій).

Побудова аудиторської вибірки.Під час побудови вибірки аудитор повинен ураховувати конкретну мету аудиту, сукупність і обсяг даних

Статистичні та нестатистичні методи вибірки. Рішення про використання статистичної чи нестатистичної вибірки приймає аудитор. Вибір статистичного методу може зумовлювати теорія ймовірності або професійне судження. Іноді обраний метод відповідає призначенню статистичної вибірки, тоді застосовуються елементи статистичного методу. Статистичні оцінки ризику, пов’язаного з вибіркою, будуть переконливими лише тоді, коли обраний метод має характеристики статистичної вибірки. Нестатистичних методів вибірки, то у разі їх застосування ймовірність кожної одиниці сукупності бути обраною для тестування наперед невідома. Тому, застосовуючи нестатистичні методи вибірки, аудитор має бути впевненим, що обрані ним для тестування одиниці сукупності є справді типовими для цієї сукупності.

12. Аудиторські докази. Види аудиторських доказів.

Аудиторські докази — інформація, яка одержана аудитором для складання думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, що є основою фінансового звіту, а також підтверджувальної інформації з інших джерел. Аудитор повинен мати таку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила спроможність зробити необхідні висновки, користуючись якими буде підготовлено аудиторський висновок.

Види аудиторських висновків: безумовно- позитивнийу разі, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови: - аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні

для проведення аудиту; - надана інформація є достатньою для відображення реального

стану суб'єкта перевірки;

модифікованим – це висновок,який містить додаткові пояснення, які не вносять обмежень у його зміст..поділяється на : безумовно- позитивний з пояснювальним параграфом- коли е наявність нефундаментальних невпевненості та незгоди ; умовно-позитивний висновок надається коли існує фундаментальна незгода, невпевненості або обмеження обсягу; негативний висновок- надається в результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві порушення і перекручення ; відмова від надання висновку- у зв’язку з неможливістю перевірки фактів, відсутністю достатніх аудиторських доказів, аудитор не може надати об’єктивний висновок.