32.Загальні принципи та форми участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.

Стаття 167. Правові форми участі держави у цивільних відносинах

1. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Держава може створювати юридичні особи публічного права (держав -підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

3. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах

1. Автономна Республіка Крим діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи публічного права (навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

3. Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 169. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах

1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим у цивільних відносинах

Автономна Республіка Крим набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи влади Автономної Республіки Крим у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад

1. У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

33. Відповідальність по зобов’язанням держави Україна, АРК, територіальних громад.

Стаття 174. Відповідальність за зобов'язаннями держави

1. Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Відповідальність держави, як і інших суб'єктів, у сфері цивільного права носить майновий характер та полягає у застосуванні до правопорушника невигідних правових наслідків (санкцій) з метою захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу. Держава виступає у будь-яких відносинах, зокрема, у цивільних, в особі своїх органів, їх посадових і службових осіб. Правові засади відповідальності держави за діяння таких органів, їх посадових та службових осіб у загальних рисах сформульовані ст. 56 Конституції України, яка передбачає притягнення держави до цивільної відповідальності у разі заподіяння матеріальної та моральної шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

До переліку об'єктів, на які не допускається звернення стягнення за зобов'язаннями держави, відносяться надра. Вони є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Реалізація права власності на надра здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради народних депутатів (ст. 4 Кодексу України про надра).Таким чином, надра не можуть бути об'єктом купівлі-продажу, дарування чи відчужуватися у будь-якій іншій формі. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії). Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу землевласники і землекористувачі у межах наданих їм земельних ділянок мають право видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, прісні підземні води до 20 метрів.

Видобуті з надр корисні копалини та інші природні ресурси можуть за умов додержання вимог законодавства переходити у державну, комунальну чи приватну власність. Зокрема, відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» від 14 вересня 1999 р. інвестор, як сторона договору про розподіл продукції, зобов'язується виконати за свій рахунок і на свій ризик роботи по проведенню пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини видобутих, відповідно до угоди, корисних копалин.

Стягнення за зобов'язаннями держави не може бути звернено на майно,що вилучене з цивільного обороту, тобто яке не може перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб (ст. 178 ЦК). Постановою Верховної Ради України „Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 р. затверджений Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. До нього належать: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї та боєприпасів до неї, які придбані громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси; вибухові речовини й засоби вибуху; усі види ракетного палива, також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва; бойові отруйні речовини; наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби тощо.

Не поширюється правило коментованої статті на випадки звернення стягнення на землю (ст. 84 ЗК) та інші природні ресурси, що перебувають у державній власності та не можуть належати фізичним та юридичним особам на праві власності.Звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, що належать державі, можливе лише у випадках, передбачених законом за умови їх вільної оборотоздатності.

13. Майно, що закріплене за створеними державою юридичними особами, не може бути об'єктом стягнення за її боргами. Це положення випливає із змісту ст. 176 ЦК, згідно з якою створені державою юридичні особи не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 175. Відповідальність за зобов'язаннями територіальних громад

1. Територіальні громади відповідають за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Наділення територіальних громад правовим статусом самостійного учасника цивільних відносин (ст.2 ЦК) передбачає покладення на них відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань у межах усього належного їм майна, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Стаття 142 Конституції України встановила, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Перелік об'єктів права комунальної власності визначається чинним законодавством. До них належать: майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств;місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території (ст. 35 Закону України «Про власність»).

Правило коментованої статті про можливість звернення стягнення за зобов'язаннями територіальної громади не поширюється на майно:

1) закріплене за створеними територіальними громадами юридичними особами (зокрема, за комунальними унітарними підприємствами — ст. 78 ГК), які відповідно до ст. 176 ЦК не відповідають за зобов'язаннями територіальних громад, а територіальні громади, у свою чергу, не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом;

2) вилучене з цивільного обороту, тобто яке не може перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб (ст. 178 ЦК). Постановою Верховної Ради України „Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 р. затверджений Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України;

3) землю (ст. 83 ЗК) та інші природні ресурси, що перебувають у комунальній власності та не можуть належати фізичним та юридичним особам на праві власності. Звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, що належать територіальній громаді, можливе лише у випадках, передбачених законом за умови їх вільної оборотоздатності.

Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб

1. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

2. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

3. Держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.

4. Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад.

5. Територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.