Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZED.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
324.61 Кб
Скачать

16. Сутність та особливості міжнародних розрахунків у процесі здійснення зед. Форми міжнародних розрахунків.

Міжнародні розрахунки являють собою систему організації і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які з'являються при здійсненні ЗЕД між державами, фірмами, підприємствами і громадянами на території різних країн. Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між державами.

Особливості міжнародних розрахунків:

1. Міжнародні розрахунки регулюються не тільки національними нормативними і законодавчими актами, але й міжнародними законами, банківськими правилами і звичаями.

2.Міжнародні розрахунки здійснюються в різних валютах.

3. В країнах з частково конвертованою валютою держава використовує певні валютні обмеження. Це пов'язано, насамперед, з нестачею валюти, наявністю зовнішньої заборгованості, погіршенням платіжного балансу.

Форми міжнародних розрахунків:

1.Інкасо, що банк за дорученням його клієнта отримує платежі від імпортера після відвантаження товарів і надання послуг. Отримані кошти зараховуються на рахунок клієнта в банку. Чисте інкасо - інкасо фінансових документів, які не супроводжуються комерційними документами. Документарне інкасо - це інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами.

2.Акредитив - документ, за яким банк доручає іншій кредитній установі здійснити на прохання клієнта оплату документів на користь третьої особи - експортера в разі виконання ним певних умов.

3.Розрахунки у формі авансу. Найвигідніші експортеру розрахунки у формі авансу (тобто оплата частини вартості контракту до відвантаження товару).

4.Розрахунки за відкритим рахунком - метод платежу, за якого продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після його отримання.

17. Факторингові та форфейтингові операції у процесі здійснення зед.

Факторингові операції - це купівля спеціалізованою фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера і їх інкасація.

Етапи здійснення факторингової операції: 1. Підготовчий. Отримання заявки від клієнта. Оцінка економічного та фінансового стану клієнта. 2. Оформлення факторингової угоди між банком та клієнтом. 3. Відсилка всіх рахунків-фактур, виставлених на покупця. 4. Аналітичний. Вивчення рахунків-фактур. Вивчення платоспроможності позичальників. 5. Оплата рахунків. 6. Оплата вимог.

Особливості здійснення факторингових операцій: 1. Придбання платіжних вимог до покупців у своїх клієнтів на умовах негайної оплати клієнту 80-90 % вартості від фактурованих поставок. 2. Оплата у визначений термін іншої частини вартості з відрахуванням комісійних і процентів за кредит, незалежно від суми виручки, що надійшла від покупців.

Форфейтингові операції - купівля експортних вимог форейтором (банком або спеціалізованою фінансовою кампанією) з виключенням права регресу на експортера (форфейтиста) у разі несплати.

Форфейтинг застосовується: ? у фінансових операціях - з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань; ? в експортних операціях - для сприяння надходження готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві.

Етапи проведення форфейтингової операції: 1) підготовка операції ( експортер визначає вимоги форфейтера до гарантії; форфейтор розглядає заявку експортера; збирає інформацію про можливу операцію; проводить кредитний аналіз; визначає тверду ціну). 2) документальне оформлення операції - досягнення попередньої домовленості сторін про укладення форфейтингової угоди. 3) підписання угоди.

Залежно від кредитоспроможності імпортера термін вимог, що купуються, обмежується, як правило, від 180 днів до 5 років, а в деяких випадках - до 7 років.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]