5.Основні риси предмету статистики та його значення

Предмет статистики – це розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, дослідження закономірностей їх формування, розвитку та взаємозв»язку. Об»єкт статистичного аналізу – це різноманітні явища та процеси суспільного життя. Особливості предмету статистики:

1.Статистика вивчає не поодинокі, а тільки масові явища і процеси, які виступають як множина окремих фактів, які володіють як індивідуальними, так і загальними ознаками.Масовість явищ – це участь у них множини елементів, істотні властивості яких схожі. Випадковість – наявність будь-яких властивостей у окремого поодинокого об»єкту. Об2єднання значної кількості елементів в одне ціле робить сукупну дію випадковостей незалежною від випадку. Закон великих чисел: кількісні закономірності масових явищ чітко проявляються лише в досить великій їх кількості. При розрахунку узагальнюючих показників джерелом інформації є масові дані. Узагальнюючі показники виявляють факти і закономірності, притаманні явищу в цілому. Індивідуальні характеристики зникають і не спотворюють явища.

2. Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ та процесів в конкретних умовах місця і часу.

3. Статистика вивчає структуру суспільних явищ.

4. Статистика вивчає зміни явищ і процесів у часі (динаміка) та просторі (структура).

5. Статистика вивчає причинно-наслідкові зв»язки між явищами та процесами.

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісні сторону кількісно визначених масових явищ соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру і розподіл, розміщення в просторі, рух в часі, виявляючи діючі кількісні залежності , тенденції та закономірності в конкретних умовах місця і часу.

Основні завдання статистики як науки:

Основні завдання статистики як науки:

- вивчення рівня і структури масових соціально-економічних явищ;

- вивчення взаємозв»язків масових соціально-економічних явищ і процесів;

- вивчення динаміки масових соціально-економічних явищ.

Ціль( основна мета) статистичного дослідження – розкриття суті масових явищ та процесів та притаманних їм закономірностей.

6. Теоретичні засади статистики як науки.

В статистиці використовують такі найважливіші поняття та категорії, як сукупність, варіація, ознака, закономірність, показник тощо. Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднаних умовами існування та розвитку. Властивість статистичної сукупності – її неподільність (неможливість розкладатися на елементарні частини). Однорідність статистичної сукупності – наявність для всіх одиниць сукупності однієї ознаки. Статистичні сукупності мають певні властивості, носіями яких виступають одиниці сукупності, які характеризуються певними ознаками. Ознака – це статистичний еквівалент властивостей, притаманних елементам статистичної сукупності. Варіююча ознака – ознака, яка в межах сукупності набуває різних значень. Варіація – кількісні зміни значень ознаки при переході від однієї сукупності до іншої; відмінність коливань значень ознаки. За формою вираження ознаки поділяються на:

Атрибутивні (описові, якісні); кількісні: а)дискретні (перервні) – мають лише окремі числові значення, б) неперервні – набувають будь-яких значень в межах варіації.

Закономірність – повторюваність, послідовність та порядок зміни у явищах. Статистичний показник - це виражена числом узагальнююча характеристика соціально-економічних явищ та процесів. Особливості статистичних показників: кількісна визначеність, ознака місця, ознака часу. Види статистичних показників: первинні – отримані через зведення даних, отриманих в результаті статистичного спостереження і подаються у формі абсолютних величин; вторинні – отриманні на основі первинних показників (відносні показники).