4.6 Інтегральні оцінки суспільних явищ

Надмірна складність окремих суспільних явищ (ефективність виробництва, життєвий рівень населення тощо) зумовила появу інтегральних комплексних оцінок, які обчислюються комбінуванням показників верхніх щаблів. Конструювання інтегральних оцінок ґрунтується на стандартизації показників, зведенні їх до одного виду. З-поміж інтегральних оцінок, побудованих на стандартизованій системі, широко використовуються рейтингові оцінки у вигляді багатовимірних середніх. Суть багатовимірної середньої полягає в заміні  індивідуальних значень множини показників j-го елемента сукупності x_іj відносними величинами P_іj. Базою порівняння можуть бути середні значення показників по  сукупності в цілому  або еталонні значення x_i,st (норма, стандарт):

Середню арифметичну з відношень P_іj називають багатовимірною. Вона визначається для кожного j-го елемента і є інтегральною оцінкою певного явища саме для цього елемента:

де m — число показників.

Серед показників системи вирізняють стимулятори і дестимулятори. Показники-стимулятори свідчать про високий рівень і-го параметра при P_іj > 1, дестимулятори — при P_іj < 1. Щоб звести їх до однозначної характеристики, для дестимуляторів відношення P_іj обчислюють як обернену величину.

Якщо показники вважаються різновагомими, кожному з них надається певна вага і розрахунок виконується за формулою середньої арифметичної зваженої:де d_і — вага і-го показника;

4.1. Суть і види статистичних показників

Статистичний показник — це міра, тобто єдність якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.

Конкретний статистичний показник-харак розмір обсяг явища чи процесу,що вивчається у певному місці у певний час

Показник-категорія-відображає суть,загальні відмінні властивості конкретних статистичних показників одного і того ж виду без зазначення часу,простору і к-сного значення.

За способом обчислення розглядають первинні(визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин) і похідні(показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин) показники.  

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні (характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік)) та моментні(відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу). 

За ступенем охоплення одниць сукупності:індивідуальні(харокремий об’єкт чи окрему одн сукупності),загальні(хар групу одн яка становить частину сукупності чи сукупність в цілому)

За визначенням у просторі:загально територіальні(хар об’єкт чи явище що вивчається у цілому по державі),локальні(регіональні чи міські належать до певної території чи об’єкта)

Форма вираження статистичних показників:абсолютні,відносні,середні величини.

4.2. Абсолютні величини

Абсолютні величини — це форма кількісного відображення статистичних показників, які безпосередньо характеризують абсолютні розміри соціально-економічних явищ, їх ознаки в одиницях площі, маси, часу, вартості.

Загальні обємні показники-це абсолютні показники,що хар обсяг ознаки або обсяг сукупності як у цілому щодо об’єкта який вивчається так і щодо будь-якої його частини ці показники отримують шляхом зведення та групування індивідуальних абсолютних показників

Абсолютні вел-являють собою іменовані числа та хар абсолютні розміри процесів явища,що вивчаються.

Засоби отримання абсолют вел:реєстрація фактів,групування та звіт,розрахунок за визначеною методологією.

Абсолютні статистичні величини завжди є іменованими числами і виражаються в певних одиницях:

• натуральні (тонна, кілометр) — відображають фізичні властивості явищ;

• умовно-натуральні (умовне паливо) — використовують тоді, коли потрібно звести кілька різновидів одного явища;

• трудові (людино-години, людино-дні) — застосовують для визначення обсягу трудових ресурсів чи затрат праці на виробництво продукції, для оцінки трудомісткості продукції;

• комплексні — іноді використовують комбіновані натуральні вимірники: споживання електроенергії за годину (кіловат-година), перевезення вантажу на певну відстань (кілотонна)тощо;

• вартісні — використовують для узагальнення значення облікових даних на рівні галузей чи економіки загалом (гривня, долар тощо)