- •35. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.
- •36. Взаємодія алельних і неалельних генів.
- •37. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
- •38. Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики.
- •39. Мінливість організмів та її форми. Мутаційна мінливість. Мутагени. Класифікація мутацій.
- •40. Селекція як наука. Методи селекції.
- •41. Основні напрями біотехнології. Генна інженерія. Трансгенні організми.
- •42. Характеристика ембріогенезу. Зародкові оболонки. Гістогенез і органогенез.
- •43. Аномалії ембріонального розвитку. Вади розвитку.
- •44. Типи постембріонального розвитку. Прямий і непрямий розвиток.
- •45. Смерть - кінцевий етап онтогенезу. Клінічна, біологічна смерть. Реанімація.
- •46. Регенерація, її форми та біологічне значення.
- •47. Імунітет. Клітинний та гуморальний імунітет. Види імунітету.
- •48. Трансплантація органів і тканин. Види трансплантації. Імунологічні механізми тканинної несумісності при трансплантації. Штучні органи.
- •49. Характеристика еволюційних ідей додарвінівського періоду. Основні положення еволюційної теорії ч. Дарвіна.
- •Зародження і розвиток еволюційних ідей
- •50. Вид, його критерії і структура.
- •51. Основні напрямки макроеволюції. Біологічний прогрес і регрес. Ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація.
- •52. Вчення про мікроеволюцію. Популяція - елементарна одиниця виду. Фактори мікроеволюції.
- •53. Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.
- •54. Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.
- •55. Походження людини. Поняття про раси.
- •56. Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори.
- •57. Адаптації живих організмів до існування в різних середовищах.
- •58. Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.
- •59. Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші. Морфологія, цикли розвитку, лабораторна діагностика, профілактика.
- •60. Поняття про гельмінти. Вчення к.І.Скрябіна. Клас Сисуни.
- •61. Клас Стьожкові черви.
- •62. Клас Власне круглі черви.
- •63. Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні.
- •64. Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.
- •65. Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського.
- •66. Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.
49. Характеристика еволюційних ідей додарвінівського періоду. Основні положення еволюційної теорії ч. Дарвіна.
Е волюція - процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування. Результатом еволюції є пристосованість організмів до умов довкілля. Проблеми еволюції досліджує розділ біології, який має назву еволюційне вчення. Це наука про чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції. Еволюційне вчення вивчає конкретні об'єкти — організми у їхньому історичному розвитку. Методи, що застосовуються еволюційне вчення - описовий, аналітичний, синтетичний, експериментальний, ембріологічний, палеонтологічний тощо - дають змогу з різних боків вивчати процес історичного розвитку організмів. Мета еволюційного вчення — виявлення закономірностей розвитку органічного світу для наступного керування цим процесом.
Зародження і розвиток еволюційних ідей
Місце та час виникнення |
Суть ідеї |
Давній Китай |
Життя виникло з одного джерела шляхом поступового розгортання і розгалуження. |
Антична епоха Діоген |
Усі речі є результатом диференціації однієї і тієї ж речовини і подібні до неї. |
Антична епоха Фалес |
Началом всього живого є вода або волога. |
Антична епоха Анаксимандр |
Рослини, тварини, людина виникла з Землі, що розвивалася. |
Антична епоха Анаксагор |
Організми розвинулися із зародків, які містяться в повітрі. Ввів поняття про безмежно малі одиниці матерії. |
Антична епоха Арістотель |
Широко використовував порівняльний метод дослідження морфології і фізіології, що дало змогу бачити єдність і відмінність окремих груп живих істот. Висунув теорію безперервного і поступового розвитку живого з неживого. |
Середньовіччя (400-1400 н.е.) |
Теорії, що ґрунтувалися на зазначених вище давніших концепціях, або визнання креаціонізму, теорії спонтанного зародження, стаціонарного стану. |
Час абстрактних побудов(1400-1790) Джон Рей (1627-1705) |
Створив концепцію виду.
|
Час абстрактних побудов(1400-1790) Карл Лінней (1707-1778) |
Надав системі рослин і тварин чіткості. За одиницю класифікації прийняв вид. Видом назвав групу особин, які подібні між собою, як діти одних і тих же батьків, можуть схрещуватись між собою і давати плодюче потомство. Подібні між собою види Лінней об'єднав у роди, подібні роди у ряди, ряди — у класи. Запровадив бінарну (подвійну) номенклатуру. |
Час абстрактних побудов(1400-1790) Жан-Батіст Ламарк (1744-1829) |
Директор Зоологічного музею в Парижі, у 1809 році у книзі «Філософія зоології» запропонував свою теорію еволюції. Теорія побудована на двох головних положеннях: 1. Будь-яка форма мінливості організмів є спадковою і зумовлена впливом зовнішніх умов; 2. Організми прагнуть до прогресу і це прагнення не залежть від зовнішніх умов. |
Еволюція, за Дарвіном, полягає у безперервних пристосувальних змінах видів. Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Згіно з його теорією основними факторами або рушійними силами еволюції є: природний добір у процесі боротьби за існування на основі спадкової мінливості У результаті відбувається пристосування (адаптація організмів до умов середовища).
Мінливість — загальна властивість організмів, процес виникнення відмінностей у нащадків порівняно з предками, що зумовлює різноманітність особин у межах сорту, породи, виду. Дарвін розрізняв дві форми мінливості: визначену (групову) і невизначену (індивідуальну). У сучасному розумінні визначена мінливість відповідає модифікаційній (неспадковій), а невизначена — генотиповій (спадковій)
Боротьба за існування — це вся сукупність взаємозв'язків між особинами та різними факторами довкілля. За Дарвіном, є такі форми боротьби за існування:
1. Внутрішньовидова — між особинами одного виду за їжу, місце розмноження, територію тощо. Найбільш антагоністична, жорстока боротьба.
2. Міжвидова — проявляється у стосунках між особинами різних видів. Наприклад, хижаки різних видів обмежують чисельність жертв теж різних видів. Рослини різних видів «змагаються» за площу зростання.
3 . Боротьба з чинниками неживої природи, за Ч.Дарвіном, також призводить до загибелі більшої частини особин. Наприклад, сильні вітри здувають безліч крилатих комах із узбережжя на морську поверхню, де вони гинуть. Причиною боротьби є протиріччя між здатністю організмів до безмежного розмноження та обмеженістю життєвих ресурсів, внаслідок чого виживає частина особин, які мають найкращу пристосованість.
Природній добір є наслідком боротьби за існування, який проявляється у переважаючому виживанні і розмноженні наипристосованіших до умов існування організмів певного виду.