3. Основні принципи маркетингу

Маркетинг як спосіб діяльності підприємців і специфічний підхід до господарювання за ринкових умов ґрунтується на відповідних принципах. Серед них насамперед треба назвати такі.

1) Свобода вибору, тобто пошуку і визначення власної мети, завдань, стратегії і тактики функціонування та розвитку, сфер діяльності, цільових ринків та методів їх освоєння, асортименту та номенклатури своїх товарних пропозиції тощо.

2) Напрямленість на споживачів. Цей принцип означає, з одного боку, пристосування підприємницької діяльності до реальних потреб, побажань і в цілому поведінки споживачів, намагання розв’язати їхні проблеми, а з другого — активний цілеспрямований вплив на споживачів з метою формування належного попиту на товари чи послуги.

3) Спрямованість на кінцевий результат виробничо-збутової діяльності — прибуток і водночас на тривалу перспективу розвитку підприємства.

4) Активна політика. Маркетингова діяльність передбачає постійний пошук нових ринків і товарів, сфер діяльності, наступальні стратегії розвитку, випереджання конкурентів тощо, тобто такий стиль підприємницької діяльності, коли той, хто атакує, завжди виграє.

5) Науковий підхід до розв’язання маркетингових проблем.

6) Комплексність дій.

7) Оптимальне поєднання централізації та децентралізації управління маркетинговою діяльністю.

8) Гнучкість у досягненні поставлених цілей.

9) Наявність відповідної інфраструктури та фахівців.

4. Основні поняття маркетингу: нужда, потреба, запит, споживче задоволення та ін..

Нужда — відсутність певних умов для життя людини, коли

вона відчуває гостру потребу в будь-чому. Вона буває фізіологічними (одяг, їжа, сон), соціальними (відсутність духовної близькості, взаєморозуміння) та особистими (нестача знань, неможливість самовираження).

Потреби — це суб’єктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди пов’язане з намаганням людини позбутися чи принаймні зменшити відчуття. Це намагання стає рушійною силою поведінки індивідуума на ринку.

Потреби підкріплені купівельною спроможністю називається запитами.

Споживче задоволення залежить від сприйняття споживачем характеристик товару, які створюють споживчу цінність.

Існують ще такі поняття маркетингу:

Цінності — це важливі і значущі з погляду конкретної людини предмети, дії, спосіб життя, ідеї і т. п.; це загальні переконання стосовно того, що добре, що погано або що є несуттєвим у житті.

Товар — це все, що може задовольнити потребу або побажання і пропонується ринкові з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання (вироби, послуги, особистості, політичні партії, ідеї, види діяльності, земельні ділянки тощо).

Якість – сукупність властивостей і характеристик товару, завдяки яким товар здатний задовольняти потреби споживача.

5. 5 Концепцій управління маркетингу

1) Концепція вдосконалення виробництва(поч.. 20 ст)

стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим і доступним за ціною товарам.

2) Концепція вдосконалення товару (до 30 років 20 ст)

передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками.

3) Концепція збуту( інтенсифікації комерційних зусиль) )до 50 років 20 ст)

стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно недокладе значних зусиль у сфері збуту товарів. Підприємства які зорієнтовані на дану концепцію керуються тим, що споживачі переважно немають явного наміру придбати їхні товари, тому необхідно вжити активних захдів для збуту товару.

4) Концепція маркетингу (до 70 років 20 ст)

передбачає що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб певної групи споживачів і задоволення цих потреб ефективніше і продуктивніше порівняно з ін.. методами конкурента. Якщо порівняти 3 і дану концепцію то метою першої з них є отримання прибутку за рах. зрост. обсягів продажу, а метою 2-ої є отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживачів.

5) Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефект. ніж конкуренти з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.