Гематологічні синдроми

Залежно від характеру ураження виділяють чотири групи професійних захворювань крові.

1 ГРУПА характеризується пригнобленням гемопоезу і рідше — мієлопроліферативним процесом. У основі захворювання — інтоксикація бензолом і його гомологами, хлорпохідними бензолу, гексаметилендіаміном, хлорорганічними пестицидами та ін.; іонізуюче випромінювання. Пригнічується гемопоез на рівні поліпотентних стволових клітин, що веде до зменшення їх вмісту в кістковому мозку і селезінці, а також порушенню здатності цих клітин до диференціації. Хронічна інтоксикація бензолом як найбільш типовим представником отрут цієї групи.

Лікування. проводять в стаціонарі. При легкому ступені — вітаміни С, Р, групи В. Прі геморагічному синдромі — вікасол, амінокапронова кислота, хлорид кальцію. Глибока панцитопенія вимагає повторних гемотрансфузій у поєднанні з кортикостероїдними гормонами, гемостимуляторами, гормони анаболізму (неробол). Лікування інших синдромів симптоматичне.

Питання ЛТЕ. Прогноз сприятливий при припиненні контакту з токсичними речовинами і проведенні адекватної терапії. Рекомендується раціональне працевлаштування. При зниженні працездатності — напрям на МСЕК.

2 ГРУПА характеризується розвитком гіпохромної гіперсидеремічної сидероахрестичної анемії. У основі захворювання — інтоксикація свинцем і його неорганічними сполуками.

Діагностика інтоксикації ґрунтується на даних профанамнеза, результатах клінічного і лабораторного досліджень. Інтоксикацію свинцем необхідно диференціювати від захворювань крові (гіпохромна залізодефіцитна, гемолітична анемії, таласемія), порфірій, гострого живота, уражень нервової системи і печінки непрофесійної етіології.

Лікування проводять в стаціонарі. Основним методом видільної і патогенетичної терапії є застосування комплексонів: тетацин-капьцію, пентацин, Д-пеніциламін (за загальноприйнятою схемою). Коліка купується введенням 20 мл 10% розчину в/в тетацин-кальцію (до 2 разів на перший день лікування). За наявності поліневропатії та інших синдромів лікування симпатоматичне. Рекомендується їжа з високим вмістом білка, кальцію, заліза, сірки; у раціон вводять овочі, фрукти, соки (пектини). Показано санаторно-курортне лікування.

Питання ЛТЕ. Прогноз при початковій і легкій формі сприятливий. При вираженій формі необхідно виключити контакт із свинцем та іншими токсичними речовинами. При зниженні працездатності — направлення на МСЕК.

3 ГРУПА – гемолітичні анемії. В основі захворювання — інтоксикація миш'яковистим воднем, фенілгідразином, метгемоглобіноутворювачами (окислювачі, аміно- і нітропохідні бензолу).

Патогенез: патологічне окислення (оксидантний гемоліз), що веде до накопичення перекисних сполук. Це приводить до функціональних і структурних змін в гемоглобіні, необоротним зрушенням в ліпідах мембран еритроцитів і інгібуванню активності сульфгідрильних груп.

Клініка. при легкій формі інтоксикації спостерігаються слабкість, головний біль, нудота, озноб, іктеричність склер. При вираженій формі після прихованого періоду (2—8 г) настає період прогресуючого гемолізу, що супроводжується наростаючою слабкістю, головним болем, болем в епігастральній області і правому підребер'ї, попереку, нудотою, блювотою, лихоманкою. У крові — зниження гемоглобіну, еритроцитопенія, ретикулоцитоз (до 200—300 %), лейкоцитоз із зрушенням вліво. У сечі - гемоглобінурія, протеїнурія. Сеча набуває темно-червоного, інколи чорного кольору. Температура тіла 38—39 °С. На 2—3-ій добі з'являється жовтяниця, наростає білірубінемія. На 3—5-у добу до процесу залучаються печінка і нирки. При своєчасному лікуванні період одужання продовжується від 4 до 6—8 тиж. При отруєнні миш'яковистим воднем спостерігаються також симптоми загальнотоксичної дії (міокардіопатія, артеріальна гіпотензія, поліневропатія та ін.)

Лікування. Постраждалого видаляють із загазованого приміщення і забезпечують повний спокій. Застосовують антидоти: мекаптид (1 мл 40% розчину в/м, при важких формах до 2 мл, повторне введення через 6—8 г), антарсин (1 мл 5% розчину в/м). Разом з вказаними препаратами вводять унітіол (5 мл 5% розчину в/м). З метою детоксикації і ліквідації симптомів печінкової і ниркової недостатності використовують форсований діурез, вітамінотерапію. Показано раннє проведення гемодіалізу. Рекомендуються антибактеріальні засоби і симптоматична терапія.

Профілактика: забезпечення чистоти повітряного середовища. Система сигналізації про наявність в повітрі робочої зони миш'яковистого водню.

Питання ЛТЕ Прогноз при легких формах сприятливий, при важких— можливі залишкові явища (функціональна недостатність печінки, нирок, анемія), що ведуть до тривалого зниження працездатності.

4 ГРУПА характеризується утворенням патологічних пігментів крові — карбоксигемоглобіну (Нbсо) і метгемоглобіну (MtHb). У основі захворювання — інтоксикація окислом вуглецю (СО) і метгемоглобіноутворювачами (аміно- і нітросполуки бензолу, бертолетова сіль та ін.).

Профілактика: систематичний контроль за концентрацією СО в повітрі приміщень. Діагностика інтоксикації ґрунтується на даних санітарно-гігієнічної характеристики, клінічного і лабораторного досліджень (MtHb, тільця Гейнца—Ерліха).

Лікування. Оксигенотерапія. При гіпокапнії короткочасне вдихання карбогену; в/в введення 1 % розчину метиленового синього—(1 —2 мл/кг в 5% розчині глюкози), 50—100 мл 30% розчину тіосульфату натрію, 30— 50 мл 40% розчину глюкози з аскорбіновою кислотою; в/м 600 мкг вітаміну В₁₂. При дуже важких формах — заміщення крові (не менше 4 л). За необхідності — форсований діурез; симптоматична терапія. Лікування хронічної інтоксикації симптоматичне.

Питання ЛТЕ. Прогноз за відсутності залишкових явищ сприятливий. За наявності стійких наслідків — направлення на МСЕК.