2 Основні теоретичні положення

Рисунок 7.1

Нехай А – центр пункта тріангуляції, він же вихідний пункт 1 полігонометричного ходу 1-2-3- і т.д.

На пункті полігонометрії 2 необхідно виміряти кут β2 між центрами пунктів тріангуляції А та пункта полігонометрії 3. Нехай наведення теодоліта, що в пункті 2, здійснюється на візирний циліндр V_А, що відхиляється від центра пункта А. Отже, замість кута β2 ми вимірюємо кут β2′, в який необхідно ввести поправку r за редукцію, щоб отримати кут β2.

Позначимо AV=lред - лінійний елемент редукції візирного циліндра на площину А, який можна виміряти лінійкою на центрувальному столику. Θред – кутовий елемент редукції, це кут виміряний в точці V за годинниковою стрілкою між напрямком на центр пункта А і напрямком на другу точку полігонометричного ходу (пп2)

З Δ АV2

, (7.1)

звідки

, (7.2)

За формулою (7.2) можна обчислити поправку за редукцію r.

В цій формулі lр – лінійний елемент редукції, Θр – кутовий елемент редукції. Ці величини ми знаходимо графічно після проектування на одну і ту ж площину, якою є площина центрувального столика, візирного циліндра зовнішнього знаку пункта тріангуляції А і центра пункта тріангуляції А.

3 Методичні рекомендації до виконання роботи

Проектування на площину центрувального столика візирного циліндра V і центра А здійснюється з допомогою технічного теодоліта Т30 або 2Т30 з трьох стоянок теодоліта, розміщених на віддалі 10-20 м від пункта тріангуляції А за методикою, приведеною в [1], ст. 49-55.

Методика проектування відпрацьовується на лабораторному занятті. Допуски трикутника, похибок при проектуванні візирного циліндра з 3-х станцій – 10 мм, центра пункта 5 мм.

Звітна документація бригади з 3-4 осіб:

центрувальний лист, на якому спроектовані т.т. V і А, та виміряні лінійний і кутовий елементи редукції.

Отримані матеріали будуть вихідними для лабораторного заняття № 8.

4 Аналіз результатів. Висновки

Вказати, чи досягнута мета заняття і чи виконане завдання. Вказати отримані допуски при проектуванні візирного циліндра і центра пункта і порівняти їх з граничними. Вказати отриманий лінійний і кутовий елементи редукції.

5 Контрольні запитання

1. Методика проектування візирного циліндра і центру пункта тріангуляції на центрувальний столик.

2. Як визначити на центрувальному листі лінійний та кутовий елементи редукції?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Обчислення поправки за редукцію візирного цилiндра пiрамiди або сигналу при прив’язцi полiгонометричного ходу до пункту трiангуляцiї.

Мета роботи : освоїти методику обчислення поправки за редукцію візирного циліндра пiрамiди або сигналу при прив’язцi полiгонометричного ходу до пункту трiангуляцiї.

1 Основні теоретичні положення

Рисунок 8.1 – Елементи редукції

Нехай А – проекцiя на площину центра пункта трiангуляцiї, який одночасно є пунктом полiгонометрiї 1,на який вимiрюється напрямок з пункта полiгонометрiї 2.V_A – проекцiя на цю ж площину центра вiзирного цилiндра. Назвемо вiдрiзок АV_А = lp лiнiйним елементом редукцiї вiзирного цилiндра на площину центра пункта. Кут Θр в точцi V_A мiж напрямком на центр пункта A i напрямком на пункт полiгонометрiї 2, вимiряний за годинниковою стрiлкою назвемо кутовим елементом редукцiї; S₁ – сторона полiгонометричного ходу мiж пунктом трiангуляцiї А та пунктом полiгонометрiї 2; r₁ – поправка за редукцiю вiзирного цилiндра, яку необхiдно ввести у вимiряний напрямок пп2 – V_A , щоб отримати напрямок мiж центрами пунктiв 2 i А.

Iз трикутника AV_A2 за теоремою синусiв запишемо

звідки

,

(8.1)

а з врахуванням того, що кут r, малий

,

(8.2)

де

ρ” = 206265”.