- •Лабораторний практикум
- •Та організація обчислювальних робіт”
- •1.Основи комп’ютерної техніки
- •1.1.1. Основні теоретичні відомості
- •1.1.2. Варіанти завдань
- •1.2.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2.2 Варіанти завдань
- •1.3.1 Основні теоретичні відомості
- •1.3.2 Варіанти завдань
- •1.4.1 Основні теоретичні відомості
- •1.4.2 Варіанти завдань
- •2.Мова assembler
- •2.5.1 Основні теоретичні відомості
- •Movs-пересилка рядка
- •2.5.2. Варіанти завдань
- •2.6.1 Основні теоретичні відомості
- •Imul – цілочисельне множення
- •IDlV-цілочисельне ділення
- •2.6.2. Варіанти завдань
- •2.7.1 Основні теоретичні відомості
- •Ja/jnbe – перехід, якщо більше/перехід, якщо не менше або рівно
- •Jae/jnb/jnc – перехід, якщо більше чи рівно/перехід, якщо не менше/перехід, якщо нема переносу
- •Jb/jnae/jc – перехід, якщо менше/перехід, якщо не більше або рівно/перехід,тобто, перенесення
- •Jbe/jna-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо не більше
- •Jcxz-перехід, якщо вміст регістра сх рівний нулю
- •Je/jz-перехід, якщо рівно/перехід по нулю
- •Jg/jnle-переход, якщо більше ніж/переход, якщо не менше ніж або рівно
- •Jge/jnl-nepexід, якщо більше або рівно/перехід, якщо не менше ніж
- •Jl/jnge-перехід, якщо меньше/перехід, якщо не більше або рівно
- •Jle/jng-перехід, якщо менше або рівно/перехід, якщо більше
- •Jne/jnz-переход по нерівності /переход, якщо не нуль
- •Jnp/jpo-переход за відсутності парності
- •Jp/jpe-перехід по парності
- •2.7.2. Варіанти завдань
- •2.8.1. Основні теоретичні відомості
- •Основні засоби bios для роботи з відеоадаптером
- •Зовнішні регістри контролера vga (03c2h – 03cFh):
- •Регістри контролера атрибутів (03c0h – 03c1h):
- •Регістри графічного контролера (03cЕh – 03cFh):
- •Регістри контролера crt (03d4h – 03d4h):
- •Регістри синхронізатора (03с4h – 03c5h):
- •Регістри vga dac (03c6h – 03c9h):
- •Вибір режиму роботи відеоадаптера
- •Зміна форми курсора
- •Зміна положення курсору
- •Визначення положення і форми курсору
- •Зміна активної сторінки відеопам'яті
- •Згортка текстового вікна вверх
- •Згортка текстового вікна вниз
- •Читання символу і його атрибутів
- •Запис символу з атрибутами в поточній позиції курсору
- •Запис символу в поточній позиції курсору
- •Запис символу в режимі телетайпу
- •Визначення поточного режиму роботи відеоадаптеру
- •2.8.2. Варіанти завдань
- •3.Розрахунки в mathcad
- •Інтерфейс користувача
- •Основне меню
- •Панелі інструментів
- •Довідникова інформація
- •3.9.1. Основні теоретичні відомості
- •3.9.2. Варіанти завдань
- •3.10.1. Основні теоретичні відомості
- •3.10.2. Варіанти завдань
- •3.11.1. Основні теоретичні відомості
- •3.11.2. Варіанти завдань
- •3.12.1. Основні теоретичні відомості
- •3.12.2. Варіанти завдань
- •4.Табличний процеcор excel
- •4.13.1. Основні теоретичні відомості
- •4.13.2. Варіанти завдань
- •4.14.1. Основні теоретичні відомості
- •4.14.2. Варіанти завдань
- •4.15.1. Основні теоретичні відомості
- •4.15.2. Варіанти завдань
- •4.16.1. Основні теоретичні відомості
- •4.16.2. Завдання
2.8.2. Варіанти завдань
Обчислити значення виразу:
A*B+C*D
A/B+C/D.
Операції множення та ділення операндів виконати за допомогою підпрограми. Змінні, що входять до рівняння вводяться з клавіатури у форматі вказаному у таблиці. Програму оформити з запитами на ввід даних.
№ вар |
A |
B |
C |
D |
Вар р-ння |
Формат Введених даних |
Алгоритм виконання операції* |
1 |
12 |
10 |
15 |
10 |
a |
hex |
1 |
2 |
12 |
10 |
15 |
10 |
a |
dec |
2 |
3 |
12 |
10 |
15 |
10 |
a |
hex |
3 |
4 |
20 |
13 |
26 |
15 |
b |
dec |
4 |
5 |
20 |
13 |
26 |
15 |
b |
hex |
5 |
6 |
20 |
12 |
16 |
12 |
a |
dec |
1 |
7 |
20 |
12 |
16 |
12 |
a |
hex |
2 |
8 |
20 |
12 |
16 |
12 |
a |
dec |
3 |
9 |
18 |
18 |
20 |
18 |
b |
hex |
4 |
10 |
18 |
18 |
20 |
18 |
b |
dec |
5 |
11 |
24 |
10 |
16 |
10 |
a |
hex |
1 |
12 |
24 |
10 |
16 |
10 |
a |
dec |
2 |
13 |
24 |
10 |
16 |
10 |
a |
hex |
3 |
14 |
24 |
24 |
18 |
18 |
b |
dec |
4 |
15 |
24 |
24 |
18 |
18 |
b |
hex |
5 |
16 |
24 |
10 |
16 |
10 |
a |
hex |
2 |
1. Алгоритм множення зсуванням вліво множника- часткового добутку аналізом другого множника молодшими бітами вперед.
2. Алгоритм множення зсуванням вправо множника- часткового добутку аналізом другого множника старшими бітами вперед.
3. Алгоритм множення зсувом вправо суми часткових добутків аналізом другого множника молодшими бітами вперед
4. Алгоритм ділення зсувом дільника вправо.
5. Алгоритм ділення зсувом вліво діленого
3.Розрахунки в mathcad
Розвиток комп’юрної техніки зумовлює спрощення математичних обчислень за допомогою програм. Серед спеціалізованих програм для таких робіт виділяється Mathcad фірми Mathsoft Engineering & Education насамперед своєю популярністю. Ця популярність виникла великою мірою через простоту її використання, яка полягює у тому, що документ нагадує написані на папері формули разом з отриманими зразу ж результатами. Документам можна надати необхідний вигляд, для чого є багато можливостей роботи з текстом, графічним зображенням, анімацією та ін.
Mathcad був створений як потужний калькулятор, який дозволяє розв’язувати доволі складні задачі, що описуються математичними виразами. У тексті документа можна використовувати і програмні ( алгоритмічні) конструкції. Проте для ефективного розв’язування складних математичних задач та моделювання необхідно використовувати інші програми, наприклад Matlab.
Структурно Mathcad можна розділити на кілька функціональних частин:
текстовий редактор з можливістю редагування графічних зображень і анімації;
обчислювальний процесор з вбудованими наближеними чисельними методами;
аналітичний процесор для аналітичних перетворень;
інтерпретатор алгоритмічної мови
набір стандартних математичних функцій та констант;
бібліотека довідникової математичної інформації.