- •Передмова
- •Розділ судова медицина, її визначення, зміст, завдання, значення. Історія розвитку судової медицини та відповідних кафедр медичних вузів україни
- •1. Визначення, зміст, завдання і значення судової медицини
- •2. Стисла історія розвитку судової медицини
- •3. Розвиток кафедр судової медицини медичних вучів України
- •Процесуальні та організаційні основи судово-медичної
- •1. Роль і місце судово-медичної експертизи в діяльності органів правосуддя та охорони здоров'я
- •2. Судові експерти та їх участь в експертизі
- •3. Роль судово-медичного експерта у попередньому слідстві та дізнанні
- •4. Роль судово-медичного експерта у судовому засіданні
- •5. Судово-медична документація
- •Б. Структура судово-медичної експертизи
- •Судово-медичне вчення про смерть (судово-медична танатологія)
- •1. Умирання і смерть
- •2. Судово-медичні аспекти пересадження органів і тканин
- •3. Ранні абсолютні ознаки смерті
- •Динаміка змін трупних плям залежно від давності настання смерті (за м.П. Туровцем)
- •Середні терміти розвитку і зникнення трупного заклякання у різних групах м 'язів
- •4. Пізні абсолютні ознаки смерті
- •5. Визначення давності настання смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок проведення судово-медичної експертизи трупа
- •3. Зовнішнє дослідження трупа
- •4. Внутрішнє дослідження трупа
- •5. Особливості дослідження трупів невідомих осіб
- •6. Вилучення матеріалу для лабораторного дослідження
- •Токсикологічне дослідження при отруєннях
- •7. Оформлення результатів судово-медичної експертизи трупа
- •8. Судово-медична класифікація сперті
- •Продовження таблиці 4
- •Огляд трупа на місці його виявлення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання лікаря під час огляду трупа на місці події
- •1. Указати в протоколі місце, де виявлений труп
- •3. Особливості огляду місця виявлення розчленованих і скелетованих трупів
- •4. Виявлення, фіксація, вилучення речових доказів із місця події
- •5. Вилучення інших біологічних об'єктів
- •Судово-медична експертиза при раптовій смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Значення раптової смерті
- •3. Вплив чинників ризику на настання раптової смерті
- •4. Причини і генез раптової смерті від хвороб органів кровообігу
- •5. Раптова смерть від хвороб органів дихання
- •6. Раптова смерть від хвороб органів травлення
- •7. Раптова смерть від хвороб центральної нервової системи, сечостатевих органів, інфекційних хвороб та під час вагітності
- •8. Раптова смерть у дитячому віці
- •9. Раптова смерть за особливих обставин
- •Судово-медична експертиза трупів новонароджених
- •1. Особливості дослідження трупів новонароджених
- •2. Встановлення новонародженості
- •3. Встановлення доношеності і зрілості плода
- •4. Встановлення життєздатності новонародженого
- •Продовження таблиці 6 Показники віку плода з 6 місяців внутрішньоутробного розвитку (за м.І.Райським)
- •5. Встановлення живонародженості
- •6. Причини смерті новонароджених
- •Судово-медична травматологія
- •1. Класифікація пошкоджень
- •2. Травматизм та його види
- •3. Пошкодження тупими предметами
- •4. Транспортний травматизм
- •5. Автомобільна травма
- •6. Мотоциклетна травма
- •7. Залізнична травма
- •8. Травма на водному транспорті
- •9. Авіаційна травма
- •10. Сільськогосподарська травма
- •11. Шахтна травма
- •12. Пошкодження гострими предметами
- •13. Пошкодження одягу при травмі тупими і гострими предметами
- •14. Причини смерті при механічній травмі
- •75. Встановлення зажиттєвості і давності пошкоджень
- •Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень
- •3) Хімічну (наявність в біологічних тканинах навколо вогнепальної рани карбоксигемо і міоглобіну) дію.
- •2. Пошкодження при пострілі впритул
- •3. Пошкодження при пострілі з близької відстані
- •4. Пошкодження при пострілі з неблизької відстані
- •5. Пошкодження при пострілах із мисливської та іншої зброї
- •6. Особливості вогнепального ранового каналу
- •7. Вогнепальні пошкодження одягу
- •8. Встановлення послідовності вогнепальних пошкоджень
- •9. Визначення можливості смертельно поранених до самостійних доцільних дій
- •10. Методи дослідження вогнепальних пошкоджень
- •11. Вибухова травма
- •12. Рід насильноїсмерті
- •Судово-медична експертиза при смерті від механічної асфіксії
- •1. Функціональні розлади та морфологічні міни при асфіксії
- •2. Повішення
- •3. Задушення петлею
- •4. Задушення руками
- •5. Закриття отворів рота і носа
- •6. Закриття дихальних шляхів сторонніми тілами
- •7. Стискання грудної клітки і живота
- •8. Утопления
- •Строки виникнення мацерації шкіри (за с.П.Дідковською, 1959)
- •Пошкодження від дії високої та низької температури
- •1. Пошкодження від дії високо! температури
- •2. Місцева дія високої температури
- •3. Загальна дія високої температури (перегрівання)
- •4. Пошкодження від дії низької температури
- •5. Місцева дія низької температури
- •6. Загальна дія низької температури (переохолодження)
- •Пошкодження і смерть від змін атмосферного тиску
- •1. Загальна дія на організм підвищеного атмосферного тиску
- •2. Загальна дія на організм зниженого атмосферного тиску
- •Судово-медична експертиза при електротравмі
- •1. Загальні положення
- •2. Особливості дії електричного струму
- •3. Діагностика смерті від дй' технічної' електрики
- •4. Пошкодження від дії атмосферної електрики
- •Розділ XIV судово-медична експертиза при ураженні іонізуючим випромінюванням
- •1. Загальна дія іонізуючого випромінювання
- •2. Особливості проведення судово-медичної експертизи
- •3. Гостре місцеве променеве ураження
- •4. Гостра променева хвороба
- •5. Хронічне променеве ураження
- •6. Дія малих доз іонізуючого випромінювання
- •Судово-медична токсикологія
- •1. Загальні положення
- •2. Умови дії отрут
- •8) Індивідуальні особливості організму тощо.
- •3. Діагностика отруєння
- •4. Класифікація отрут
- •5. Отрути з переважно місцевою дією (корозійні)
- •6. Деструктивні отрути
- •7. Кров'яні отрути
- •8. Нервово-функціональні отрути
- •Орієнтовна шкала функціональної оцінки різних концентрацій алкоголю в крові
- •9. Пестициди (отрутохімікати)
- •10. Харчові токсини (харчові отрути)
- •1. Приводи і порядок проведення експертизи
- •2. Судово-медична експертиза з встановлення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень
- •3. Судово-медична експертиза працездатності
- •4. Судово-медична експертиза стану здоров'я, симуляції, агравації, штучних хвороб і самопомкодження
- •5. Визначення віку
- •Середні вікові показники росту, маси тіла та окружності грудної клітки (за в. Ф. Черепковим)
- •'Строки утворення синостозу кісток кисті і дистальних відділів передпліччя (за с.А. Буровим, 1972)
- •1. Особливості проведення експертизи з приводу статевих станів
- •2. Визначення статі
- •3. Встановлення статевої зрілості
- •4. Встановлення порушення цілості дівочої пліви
- •5. Встановлення статевої репродуктивної здатності
- •6. Встановлення минулих пологів
- •7. Встановлення минулого викидня (аборту)
- •8. Судово-медична експертиза статевих злочинів
- •Судово-медична експертиза речових доказів
- •1. Загальні положення
- •2. Дослідження крові
- •Врахування результатів визначення групи крові за системою аво
- •Імовірність виключення батьківства за ізосерологічними і сироватковими системами (за o.K. Тумановым, в.В. Томіліним)
- •3. Дослідження волосся
- •Продовження таблиці 15 Критерії встановлення видової приналежності волосся
- •Продовження таблиці 16
- •4. Дослідження сперми
- •5. Дослідження органів, тканин та виділень людини
- •Судово-медико-криміналістичні методи досліджень
- •1. Загальні положення
- •2. Вимірювальні методи
- •3. Фотографічні методи
- •4. Оптичні методи
- •5. Рентгенологічні методи
- •6. Дослідження об'єктів в крайніх променях спектра. Люмінесцентне дослідження
- •7. Визначення металізації і мінерального складу об'єкта дослідження
- •8. Хіміко-аналітичні методи визначення неорганічних компонентів
- •9. Ідентифікаційні дослідження знарядь травми
- •10. Ідентифікаційні дослідження за кістковими за.Іишками і кістками черепа
- •Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •1. Морально-етична регламентація лікарської діяльності
- •2. Регламентація деяких видів лікарської діяльності згідно з "Основами законодавства України про охорону здоров'я"*
- •3. Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •4. Особливості проведення судово-медичної експертизи "лікарських справ" і причини їх виникнення
3. Дослідження волосся
Дослідження волосся часто проводиться при розслідуванні вбивств, статевих злочинів, дорожніх пригод, у випадки \ заподіяння тілесних пошкоджень, крадіжок тварин.
Волосся можна виявити на місці події, знарядді травми, тр.шспортних засобах, одязі і тілі потерпілих і підозрюваних Для вилучення волосся на бранші пінцета одягають Гумові наконечники, щоб не пошкодити його і не зіпсувати Можливі накладення.
11 а сучасному етапі розвитку судової медицини і експерті и»ї практики за морфологічними ознаками неможливе істановлення приналежності досліджуваного волосся Псиній особі.
Можна лише зробити висновок про схожість (чи несхожість) з певними зразками внаслідок того що об'єктом дослідження є невелика кількість волосся, виявлена на місці події, а також через порівняно обмежену кількість очнак волосся, кожна з яких може значно змінюватись у однісі особи і, навпаки, збігатися з особливостями волосся інших осіб.
——————————————— 545 ———————————————
д-'-д Судово-медична експертиза речових доказів "У*
Виходячи з цього, у випадках, коли на місці події виявлено волосся і може виникнути питання про можливу приналежність його підозрюваному чи потерпілому, від цих осіб беруть зразки волосся — стрижуть чи виривають у вигляді пучка (не менше як 15) з п'яти ділянок голови:
лобової, тім'яної, потиличної і двох скроневих.
Якщо на голові є забиті рани, садна тощо, то зразки волосся беруть з ділянок поруч із цими пошкодженнями.
Виявлене волосся і відібрані зразки запаковують в окремі конверти, наяких вказують, що це за об'єкт, ким, коли і де він був вилучений, і разом з постановою слідчого направляють до судово-імунологічного відділення бюро судово-медичної експертизи для з'ясування таких питань:
1) чи є надісланий для дослідження об'єкт волоссям;
2) належить волосся людині чи тварині;
3) якщо тварині, то якій;
4) якщо волосся належить людині, то з якої воно частини тіла;
5) випале чи вирване волосся;
6) чи мала місце дія на волосся чинників навколишнього середовища;
7) яка групова і статева приналежність волосся;
8) можливе походження волосся від певної особи (схожість).
Для вирішення цих питань використовують різні методи дослідження волосся, спрямовані на виявлення їх морфологічних, фізико-хімічних і біологічних властивостей.
При макроскопічному дослідженні описують форму волосся (пряме, хвилясте, кучеряве), колір (чорний, темно-русявий, світлою русявий, білявий і рудий), за допомогою гвинтового окулярного мікроскопа виміряють його довжину і товщину.
—————————————— 546- ——————————————
Т
Встановлення наявності волосся. Основним методом експертизи волосся є мікроскопічне дослідження, яке доз-мплнг вивчити його структуру, малюнок кутикули, пошкодження, особливості поперечних зрізів, проводити порів-ннльне дослідження.
Волосся має верхівку, стрижень і корінь, що закінчується цибулиною. У стрижні розрізняють кутикулу, кору і мозкову речовину (осердя).
Кутикула складається з одного ряду плескуватих без'я-ііорних, позбавлених пігменту прозорих клітин (лусочок), їм розташовані черепицеподібне (нижчерозташовані лу-»очки вкривають значну частину розташованих вище). Кільні кінці лусочок спрямовані до верхівок волосся. Це іабезпечує зубчастість оптичного краю волосся.
Кора утворюється з веретеноподібних ороговілих клітин, хкі витягнуті вздовж і мають довгасту смугастість. Кора ж июсся містить пігмент, який може перебувати в дифузному стані, або у вигляді пігментних зерен. Дифузний пігмеї і г забезпечує світлий колір волосся (від світло-русявого 'о рудого). Зернистий пігмент (меланін) надає волоссю юмпішого кольору (чорний, синьо-чорний). Цей пігмент може розподілятися рівномірно і нерівномірно: біля пери-фіяричної частини або навколо мозкової речовини. В корі нолосся також інколи виявляються пігментні клітини — ипментофори. Стан кори забезпечує волоссю міцність, «шистичність і колір.
Мозкова речовина (осердя) представлена дрібними зро-і оиїлими клітинами, які мають різну форму і величину. Попи щільно прилягають однадо одної. Якщо ця речовина ми і и гь повітря, то при мікроскопічному дослідженні вона м(»< чорний кольор, а в прохідному світлі — блискуча.
І Іцявність такої чіткої структури (кутикула, кора, мозко-ик речовина) дає підстави стверджувати, що дослідженню
547
д-'-д Судово-медична експертиза речових доказів "V*
підлягає саме волосся, а не текстильні, штучні чи синтетичні волокна. 'Гак, синтетичні матеріали є безструктурними, іноді мають дрібні подовжені смужки чорного кольору з невеликими порожнинами, які містять повітря. Шовкові волокна однорідні, циліндричної форми або дещо плескуваті, штучно забарвлені в різні кольори. Бавовняні волокна мають форму пучків або спіралеподібних зігнутих стрічок з каналом в середині. Лняні волокна циліндричної форми, нагадують бамбукові палички з ділянками потовщень і каналом в середині.
Встановлення видової приналежності волосся. Після того як було доведено, що досліджуваний об'єкт є волоссям, встановлюється його видова приналежність. Слід враховувати, що волосся людини і шерсть тварин відрізняється структурою і співвідношенням усіх шарів (табл. 15).
Кутикула вовни у більшості тварин має велику пилкоподібну зубчастість оптичного
Рис. 77. Кутикула волосся:
а) людини; б) тварини.
548
Судово-медична експертиза речових доказів
Таблиця 15
Критерії встановлення видової приналежності волосся
І
Волосся людини
|
Вовна тварин
|
Кутикула
|
|
Клітини дрібні, тонкі,
|
Вільні краї клітини
|
щільно прилягають одна
|
відігнуті, оптичний край
|
до одної, оптичний край
|
має виражену зубчастість,
|
чіткий, рівний, зубчастість
|
інколи пилкоподібного
|
слабо виражена. Малюнок
|
вигляду Малюнок простий,
|
складний, лінії місцями
|
лінії розташовані далеко
|
(ближені, місцями
|
одна від одної, інколи
|
віддалені, утворюють петлі,
|
утворюють своєрідний.
|
ті чаги. Зазублини вільного
|
Малюнок у вигляді
|
краю клітин слабопомітні,
|
ялинкової шишки.
|
'фібні, хвилястість добре
|
Зазублини вільного краю
|
пнражена.
|
клітин великі, хвилястість
|
|
слабо виражена.
|
Кора
|
|
Становить основну частину
|
Виражена слабо, у вигляді
|
маси волосся. Пігмент •
|
в'язкого футляра оточує
|
|)і)ііашовується
|
мозкову речовину.
|
периферичне, ближче до
|
Розташування пігменту
|
кутикули (виняток — руде
|
центральне, іноді
|
волосся) Зерна пігменту
|
кільцеподібне, навколо
|
іфібні, утворюють
|
мозкової речовини. Зерна
|
і купчення у вигляді
|
пігменту великі, утворюють
|
ІІОДОНЖСНИХ
|
грубі скупчення. Часто
|
і імчи Пігментофори
|
виявляються пігментофори,
|
і нос тсрігаються рідко.
|
особливо в сильнопігмент-
|
^
|
сваному волоссі
|
549
Судово-медична експертиза речових доказів "^F*