Тема 7. Поняття та види кримінально-правової кваліфікації.

Поняття кримінально-правової кваліфікації. Процес та результат кваліфікації. Формула кваліфікації. Види кваліфікації. Значення офіційної кваліфікації. Значення неофіційної, зокрема, «побутової» кваліфікації. Роль роз’яснень Пленуму Верховного суду України для правильної кваліфікації. Етапи кваліфікації. Співвідношення кваліфікації і процесу доказування. Зміна кваліфікації при зміні об’єму фактичних даних.

Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів. Конкуренція загального та спеціального складів злочинів. Конкуренція спеціальних складів злочинів. Проблема конкуренції частини та цілого. Кваліфікація діянь, вчинених за обставин, які усувають злочинність діяння.

Поняття злочину. Матеріальна та формальна ознаки злочину. Співвідношення суспільної небезпечності та кримінальної протиправності. Поняття малозначності діяння. Проблема законодавчого визначення малозначності.

Склад злочину. Співвідношення понять «злочин» і «склад злочину». Елементи й ознаки складу злочину. Роль факультативних ознак «загального» (абстрактного) складу злочину у конкретному складі. Значення об’єкта для кваліфікації злочинів. Співвідношення об’єктивної стороні злочину та складу злочину. Проблема замаху на усічений склад злочину. Проблема визначення вини у формальних складах злочинів. Казус у кримінальному праві, його відмінність від злочинної недбалості. Значення фактичної помилки для кваліфікації діяння.

Тема 8. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти життя.

Законодавче визначення вбивства. Поняття протиправності як ознаки вбивства. Співвідношення вбивства із правомірним позбавленням життя з обставин, що виключають протиправність діяння. Визначення початку й закінчення життя людини у кримінальному праві та значення вирішення цього питання для кваліфікації злочину. Людина у складі вбивства – потерпіла особа чи предмет злочину?

Умисне та необережне вбивство. Значення розмежування непрямого умислу та злочинної недбалості для правильної кваліфікації вбивства за формою вини. Види умисного вбивства: за обтяжуючих обставин; за пом’якшуючих обставин; без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин.

Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Види обтяжуючих обставин, їх систематизація та характеристика. Проблема усвідомлювання суб’єктом злочину певних ознак щодо потерпілого (вік, вагітність). Співвідношення вбивства на замовлення із вбивством з корисливих мотивів. Проблема видів співучасті при вчиненні вбивства за попередньою змовою групою осіб. Вирішення цих питань у Постанові Пленуму Верховного Суду України. Правила кваліфікації вбивства за наявності кількох обтяжуючих обставин.

Відмежування умисного вбивства від необережного та від тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Особливості кваліфікації умисного вбивства, поєднаного з посяганням на відносини власності (статті 115, 185–187, 189 КК). Співвідношення умисного вбивства особи у зв’язку з виконанням нею службового чи громадського обов’язку із іншими вбивствами вчиненими у зв’язку з виконанням потерпілим певних функції (статті 112, 348, 379, 400, 443 КК). Особливості моменту закінчення перелічених злочинів.

Умисні вбивства за пом’якшуючих обставин. Проблеми, що виникають у практиці застосування статей «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання», «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини», «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця». Поняття перевищення меж необхідної оборони. Проблема спричинення смерті в процесі затримання. Кваліфікація при конкуренції норм, що передбачають вбивства за обтяжуючих і пом’якшуючих обставин.

Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин. Проблеми застосування частини 1 статті 115. Кримінально-правова оцінка ейтаназії.

Проблеми кваліфікації доведення до самогубства. Тлумачення об’єктивних ознак цього злочину. Визначення залежності потерпілого від винного. Спірні питання суб’єктивної сторони цього злочину.

Особливості конструкції складу злочину, що передбачає погрозу вбивством. Відмежування від готування та замаху на вбивство. Поняття реальності погрози. Питання про можливість замаху на погрозу вбивством.