Тема 9. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти здоров’я.

Тілесні ушкодження та їх види за ступенем тяжкості: тяжкі, середньої тяжкості, легкі. Розподіл на види легких тілесних ушкоджень. Критерії визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження (медичний, економічний, естетичний). Значення розподілу тілесних ушкоджень на види для кваліфікації насильницьких злочинів проти власності. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства, вчиненого через необережність. Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин. Проблема кваліфікації умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що заподіяно в стані сильного душевного хвилювання. Кримінальна відповідальність за необережні тілесні ушкодження. Кваліфікуючі ознаки тілесних ушкоджень. Співвідношення катування із тілесними ушкодженнями. Проблеми застосування статті «Побої та мордування». Відмінність побоїв від тілесних ушкоджень.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби. Особливості конструкції складу цього злочину. Поняття поставлення іншої особи в небезпеку зараження. Специфіка суб’єктивної сторони. Зараження венеричною хворобою. Момент закінчення цього злочину. Незаконне проведення аборту. Відмежування від тяжкого тілесного ушкодження (переривання вагітності).

Злочини у сфері медичного обслуговування. Їх загальна характеристика та види. Проблеми застосування відповідних статей. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; незаконна лікувальна діяльність; ненадання допомоги хворому медичним працівником; неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником; порушення прав пацієнта; незаконне проведення дослідів над людиною; порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини; насильницьке донорство; незаконне розголошення лікарської таємниці.

Злочини, які становлять небезпеку для життя чи здоров’я особи.

Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Спільні риси та розмежування цих злочинів. Особливості конструкцій складів кожного. Проблеми встановлення причинного зв’язку. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Особливості суб’єктивної сторони. Проблема кваліфікуючих ознак цього злочину.

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти життя та здоров’я особи.

Тема 10. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності.

Поняття злочинів проти власності та система розділу. Спірні питання об’єкта. Корисливі та некорисливі злочини проти власності. Класифікація корисливих злочинів проти власності.

Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Загальне визначення. Характеристика спільних ознак. Поняття протиправності та безоплатності (незворотності) вилучення чужого майна.. Поняття та характеристика предмета цих злочинів. Фізична, соціальна, економічна та юридична ознаки майна. Поняття «чужого» майна. Відмежування від суміжних злочинів за кожною ознакою предмета. Право на майно та дії майнового характеру як предмет окремих злочинів цієї групи. Спосіб вчинення дій як розмежувальна ознака. Проблеми корисливої мети при обертанні майна на користь інших осіб. Момент закінчення цих злочинів та його значення для вирішення питань про добровільну відмову, співучасть, „переростання” одного злочину в інший. Типові кваліфікуючі ознаки.

Крадіжка. Зміст таємного способу викрадення майна. Різновиди таємного викрадення. Спільні ознаки крадіжки та грабежу. Відмінність між цими злочинами. Проблема визначення моменту закінчення крадіжки та її практичне значення. Проблема «переростання» крадіжки в більш суспільно небезпечні злочини. Зв’язок цієї проблеми із встановленням моменту закінчення крадіжки. Спільні ознаки та розмежування крадіжки і шахрайства. Відмінність крадіжки від деяких екологічних злочинів. Значення «Примітки» для кваліфікації крадіжки й інших злочинів. Розмір викраденого майна. Його значення для кваліфікації крадіжки та відмежування її від відповідного адміністративного делікту.

Грабіж. Поняття відкритого способу викрадення. Відмінність грабежу від крадіжки, розбою та вимагання. Момент закінчення грабежу та його переростання в розбій. Зміст погрози при насильницькому грабежу. Проблема «невизначеної» погрози та її практичне вирішення.

Розбій. Особливості додаткового об’єкта. Момент закінчення. Поняття нападу та проблеми, пов’язані з цією ознакою складу злочину. Проблема використання макетів зброї при розбійному нападі. Співвідношення розбою й вбивства з корисливих мотивів. Розбій, грабіж, вимагання, бандитизм. Спільні ознаки та розмежування.

Термінологічні суперечки стосовно формулювання статті «Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання».

Вимагання. Особливості предмета цього злочину. Конструкція об’єктивної сторони. Зміст погрози. Проблеми тлумачення «шантажу» при вимаганні. Спільні ознаки та розмежування вимагання із примушуванням до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Відмінність вимагання від розбою та грабежу.

Шахрайство. Особливості предмета. Специфіка способу. Проблема так званого «пасивного обману». Розмежування з крадіжкою, що поєднана з обманом. Відмінність шахрайства від заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою та від збуту підроблених грошей.

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття майна, що ввірене особі чи перебуває в її віданні. Проблема кваліфікації у разі заволодіння майном, до якого особа має доступ. Значення розмежування присвоєння та розтрати для кваліфікації цього злочину, вчиненого у співучасті. Поняття службової особи та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види цих злочинів.

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Специфіка об’єктивної сторони. Способи вчинення дій. Співвідношення із шахрайством.

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Специфіка предмета цього злочину. Відмінність загубленого майна від такого, що забуте. Значення цього для кваліфікації. Відмінність привласнення майна від крадіжки.

Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Особливості предмета цього злочину. Види дій, передбачені у різних частинах статті. Визначення наслідків у примітці. Кваліфікуючі ознаки.

Придбання або збування майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Поняття заздалегідь не обіцяного придбання, збуту та зберігання. Момент закінчення. Відмінність від співучасті у злочинах.

Некорисливі злочини проти власності.

Умисне знищення або пошкодження майна. Специфіка вини у кваліфікованому злочині. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями.

Необережне знищення або пошкодження майна. Специфіка наслідків. Суб’єктивні ознаки злочину.

Порушення обов’язків щодо охорони майна. Момент закінчення злочину. Зміст наслідків. Суб’єктивні ознаки злочину.

Погроза знищення майна. Специфіка об’єкта. Зміст погрози (способи знищення майна, якими погрожує суб’єкт).

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти власності.