Тема 3. Покарання та його призначення. Лекція за темою 3. План лекції:

1. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання.

2. Проблемні питання систематизації покарань.

3. Теоретико-прикладні проблеми призначення покарання.

Семінар за темою 3.

Питання для дискусії:

1. Яка кримінально-правова природа покарання, чим воно відрізняється від кримінальної відповідальності?

2. Які з числа задекларованих у законі цілей покарання є реальними і чому?

3. Чи існує можливість удосконалення законодавчого визначення мети покарання?

4. Що таке система покарань і в чому полягає її практичне значення?

5. Які перспективи вдосконалення наявної системи покарань?

6. Що утворює загальні засади призначення покарання та в чому їх відмінність від принципів його призначення?

7. Які існують підстави призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом?

8. Які основні відмінності між призначенням покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків?

Практичне заняття за темою 3. Завдання № 1.

Під час проголошення вироку в судовому засіданні гр-н Іванов П.І., який звинувачувався у вчиненні крадіжки майна (ст. 185 КК України), вчинив хуліганські дії, за які пізніше його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України.

1) Правилами яких статей КК України повинен керуватися суд при призначенні остаточного покарання Іванову П.І.?

2) Чи змінилося б рішення, якби Іванов П.І. вчинив хуліганство після проголошення вироку?

3) В чому відмінність між призначенням покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків?

Завдання № 2.

4 травня 2010 р. гр-н Петров О.О. був засуджений судом за непокору (ч. 1 ст. 402 КК України) до тримання в дисциплінарному батальйоні протягом одного року. 15 травня цього ж року він вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 406 КК України. У ході розслідування справи, під час якого він поводив себе вкрай зухвало та протидіяв розслідуванню злочину, з’ясувалося, що у січні 2010 року він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 410 КК України.

1. За якими правилами має призначатися остаточне покарання гр-ну Петрову О.О.?

2. Яким принципом призначення остаточного покарання має керуватися суд у даній ситуації?

Завдання № 3.

Гр-на Гутника М.Н. було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки (ст. 75 КК України). Під час випробувального терміну через 1 рік та 6 місяців перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння на ґрунті расової ворожнечі він вчинив насильницький злочин щодо малолітнього (ч. 2 ст. 122 КК України), а згодом - у складі групи осіб за попередньою змовою вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України. За місцем проживання його охарактеризовано негативно (суспільно-корисною роботою не займався, вів антигромадський спосіб життя, вживав наркотичні засоби і у стані наркотичного сп’яніння дошкуляв сусідам).

Прокурор в обвинувальній промові загострив увагу на наявності у підсудного судимості за умисний корисливий злочин, проявлену до нього судом гуманність при засудженні за перший злочин, наявність у справі негативної характеристики підсудного, а також на низку обтяжуючих покарання обставин і відсутність обставин, які пом’якшують покарання та просив суд призначити йому покарання за ч. 2 ст. 122 КК - три роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК - дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна, а покарання за сукупністю злочинів призначити із застосуванням принципу повного складання покарань у виді п’ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Остаточне покарання за сукупністю вироків прокурор просив призначити шляхом часткового складання покарань у виді шістнадцяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд засудив гр-на Гутника М.Н. за вчинення нових злочинів до позбавлення волі відповідно на строк три та дванадцять років без конфіскації майна, застосувавши принцип поглинання покарань та з урахуванням відсутності у нього майна на праві приватної власності.

Остаточно судом було призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком п’ятнадцять років без конфіскації майна, оскільки, на думку суду, строк позбавлення волі не може перевищувати цього терміну.

1) Оцініть позицію державного обвинувача стосовно призначення покарання гр-ну Гутнику М.Н.

2) Чи вірно призначено покарання судом?