- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми
- •Медичний догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •5. Догляд за шкірою;
- •6. Адекватне вигодовування:
- •Догляд за новонародженими з малою масою тіла при народженні за методом «Мати-кенгуру»
- •Серцево-легенева реанімація новонароджених Чинники ризику, пов'язані з потребою первинної реанімації новонароджених
- •1) Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів:
- •Нормалізація газового складу крові (оксигенотерапія)
- •3) Стабілізація гемодинаміки
- •Загальний алгоритм реанімації новонароджених
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •Основна література
- •Додаткова література
6. Матеріали для самоконтролю:
А. Тести для самоконтролю
1. Доношеною вважається дитина, що народилася за строком гестації (в тижнях):
22-27
36-40
28-37
38-42
2. Вкажіть строки гестації, коли дитина вважається недоношеною (в тижнях):
28 і менше
22-36
28-38
39-40
більше 40
3. Фізіологічна втрата маси тіла в перші дні життя у дитини з дуже низькою масою тіла при народженні складає (%):
менше 2
10-15
більше 15
16-20
більше 20
4. До грудей можна прикласти недоношену дитину:
з масою тіла більше 1800 г в задовільному стані
з масою тіла більше 1250 г при наявності смоктального і ковтального рефлексів
при достатній кількості молока у матері
з будь-якою масою тіла у задовільному стані
5. Енергетична потреба недоношеної дитини в період приросту маси до того як її маса тіла становитиме 2500 г складає (в ккал/кг):
110
120
130
140
150
Б. Задача для самоконтролю
Недоношена дівчинка народилася з масою тіла 1500 г, довжиною – 40 см, окружністю голови – 29 см, окружністю грудей – 26 см.
Дитина від 4-ї вагітності, яка протікала з ФПН, гестозом у II половині. Пологи на 32-33 тижні, відмічалося допологове відходження вод, однократне туге обвиття пуповини навколо шиї. Стан після народження важкий за рахунок СДР. На 3-ю добу життя стан дівчинки різко погіршився, з’явились напади апное по 15-20 с, які супроводжувались ціанозом. З 4-ї доби напади клоніко-тонічних судом. На 5-ту добу життя стан важкий, самостійно не їсть, харчується через зонд, часто зригує. Шкірні покриви бліді, чисті. Дихання самостійне, не ритмічне. Знаходиться на ІВЛ в режимі інтермітуючої вентиляції. Дихання проводиться в усі відділи, хрипів немає. ЧД 46 за хвилину. Тони серця ясні, ритмічні, 152/хв. Живіт м’який безболісний, печінка +1 см з-під краю реберної дуги. Випорожнення з домішками слизу. Діурез в нормі. Рефлекси новонародженого не викликаються. Тонус м’язів асиметричний: зліва більше ніж справа. Сухожильні рефлекси зліва оживлені, відмічається судомна готовність. Велике джерельце 3хЗ см, пульсація його підвищена, відмічається розходження сагітального шва на 0,2 см, мале джерельце відкрите.
Загальний аналіз крові: Нb - 90 г/л, еритроцити - 2,51012/л, К.П. - 1,0, лейкоцити - 9,8109/л, п - 3%, с - 44%, е - 0%, л - 47%, м - 6%, ШОЕ – 10 мм/год.
Загальний аналіз сечі: прозора - 1004, білок, глюкоза - відсутні, лейкоцити - 3-4 в п/з.
Дослідження ліквору: (4-та доба життя)- колір - кров’янистий, цитоз підвищений за рахунок свіжих еритроцитів (покривають усе поле зору), підрахунок неможливий.
Нейросонограма: (4-та доба життя) - мозкова паренхіма слабо диференційована на звивину та борозни, лівий боковий шлуночок розширений у всіх відділах, діаметр 11 мм, в порожнині ехопозитивні включення. Правий шлуночок розширений до 10 мм. Розширені порожнини прозорої перетинки, великої цистерни, 3-го шлуночка.
Завдання:
Діагноз.
Які синдроми можливо виділити в клініці даного захворювання.
Лікувальна тактика.
Які можливі причини апное у недоношених?