- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми
- •5.1. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку
- •5.2.4. Сутність і визначення ознак статевої зрілості різного ступеня
- •5.3. Клініка і діагностика вегетативних дисфункцій. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях. Лікування вегетативних дисфункцій. Медичне та психологічне консультування.
- •5.3.1. Сучасна класифікація вегетативних дисфункцій
- •5.3.2. Діагностика вегетативних дисфункцій у дітей.
- •5.3.3. Клінічні прояви нейроциркуляторної дисфункції у дітей
- •5.3.4. Клінічні прояви вегето-судинної дисфункції у дітей
- •5.3.5. Клінічні прояви вегето-вісцеральної дисфункції у дітей
- •5.3.6. Параксизмальна вегетативна недостатність
- •5.3.7. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.3.8. Немедикаментозні методи лікування вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.3.9. Медикаментозна терапія вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.4. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого артеріальної гіпертонії на педіатричній дільниці. Диспансерний нагляд
- •5.4.1. Артеріальна гіпертензія у дітей
- •5.4.2. Механізми розвитку артеріальної гіпертензії.
- •5.4.3. Діагностика артеріальної гіпертензії
- •5.4.4. Симптоматична артеріальна гіпертензія
- •5.4.5. Ренальна гіпертензія
- •5.4.6. Вазоренальна гіпертензія
- •5.4.7. Кардіоваскулярна гіпертензія
- •5.4.8. Хвороби ниркових залоз
- •5.4.9. Класифікація артеріальної гіпертензії
- •5.4.10. Клінічна картина артеріальної гіпертензії
- •5.4.11. Лікування первинної артеріальної гіпертензії
- •5.5. Гіпертонічний криз. Надання невідкладної допомоги при вегетативному та гіпертензивному кризах.
- •5.6. Тактика ведення хворого гіпертонічною хворобою на педіатричній ділянці (диспансерний нагляд)
- •5.7. Профілактика артеріальної гіпертензії у дітей. Прогноз захворювання артеріальною гіпертензією
- •6. Матеріали для самоконтролю
- •6.1. Тестові завдання
- •6.2. Ситуаційні завдання
- •7. Рекомендована література
- •8. Допоміжні матеріали
Міністерство охорони здоров’я україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичних зборах
кафедри педіатрії №2
Завідувач кафедри
Професор Волосовець О.П.
“____“ ____________ 2010 р.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Учбова дисципліна |
Дитячі хвороби |
Модуль № |
|
Змістовний модуль № |
|
Тема заняття |
Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку. Раціональне харчування: профілактика ожиріння, цукрового діабету та АГ. Оцінка статевого дозрівання. Клініка і діагностика вегетативних дисфункцій. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях. Лікування веге-тативних дисфункцій. Медичне та психологічне консультування. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого артеріальної гіпертонії на педіатричній дільниці. Диспансерний нагляд. Гіпертонічний криз. Надання невідкладної допомоги при вегетативному та гіпертензивному кризах. Профілактика артеріальної гіпертензії у дітей. |
Курс |
VI |
Факультет |
ІІ медичний факультет |
Київ 2010
Актуальність теми:
Обмін речовин та енергетичний обмін, ріст та розвиток, реалізація генетичної програми, гомеостаз, взаємодія окремих систем організму здійснюються завдяки наявності нейроендокринної регуляції процесів життєдіяльності. Розвиток ендокринної системи, зокрема, статевого дозрівання у дітей має певні закономірності, порушення яких потребує своєчасної діагностики для запобігання розвитку тяжких захворювань.
Вегетативні дисфункції – це одна з найбільш частих патологій підліткового віку. Вона має місце у 20 % загальної кількості дитячого населення. Нині відповідно до МКХ 10-го перегляду (Женева, 1995) назви "вегето-судинна дистонія", "нейроциркуляторна дистонія", "вегетативний невроз", "вегетативна дизрегуляція", які раніше використовували для позначення функціональних порушень вегетативної нервової системи, рекомендовано замінити на "вегетативні дисфункції". Вегетативна дисфункція – це захворювання організму, що характеризується симптомокомплексом розладів психоемоційної, сенсомоторної та вегетативної активності, пов'язана з надсегментарними та сегментарними порушеннями вегетативної регуляції діяльності різних органів і систем. Своєчасна діагностика та лікування вегетативної дисфункції необхідна для найшвидшого одужання дитини.
Серед патологічних станів у дітей підліткового віку найбільше значення має артеріальна гіпертензія (АГ). Статистичні дані вказують на те, що 22 % підлітків з АГ неконтрольовано займаються спортом. У 25-30 % підлітків-спортсменів підвищений артеріальний тиск (АТ) 160/90 мм рт. ст., а іноді – 180/100 мм рт. ст., виявляються випадково при профогляді. Літературні дані свідчать про те, що до 18-и років серед підлітків з АГ у 40 % відбувається нормалізація АТ, у 50 % АТ залишається підвищеним та у 10 % – прогресує. Своєчасна діагностика та лікування АГ необхідна для зменшення ризику продовження захворювання у дорослому віці.