Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ShPOR_Regionalka_1-59.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
511.49 Кб
Скачать
  1. Принципи рпс і формування економіки регіонів.

  • це свідома економічна політика, направлена на здійснення певних закономірностей.

Принцип раціонального розміщення виробництва. Передбачає:

  • наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії і води;

  • наближення трудомістких галузей до районів і центрів зосередження тр ресурсів;

  • наближення масового виробництва малотранспортабельної продукції до місць її споживання;

  • ліквідація (уникнення) зустрічних перевезень однотипної сировини, палива, готової продукції з одного регіону в інший;

  • обмеження надмірної концентрації промисловості великих містах, переважне розміщення нових промислових об’єктів у малих і середніх містах;

  • охорона природи і забезпечення екологічних умов проживання населення.

Принцип комплексного розміщення виробництва (див. аналогічну закономірность).

Принцип збалансованості і пропорційності розміщення виробництва,

  • дотримання збалансованості між виробничими потужностями і обсягом виробництва з одного боку і наявністю сировинних, паливно-енергетичних, трудових, сільськогосподарських ресурсів з другого;

  • дотримання пропорційності між галузями спеціалізації (між добувною і обробною ланками виробництва, між допоміжними і основними, між соціальною та виробничою сферами)

Принцип внутрішньодержавного та міжнародного поділу праці (тобто розвивати ті галузі виробництва, для яких складаються найкращі умови: найнижчі затрати праці, мінімальна шкода навколишньому середовищу, і при цьому вироблена продукція є конкурентоспроможною і користується попитом на ринках).

Принцип обмеженого централізму (органічне поєднання інтересів країни і інтересів регіону). При цьому створюються умови для розвитку регіону, але даний розвиток не повинен вступати у суперечність з державною політикою.

Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей

Принцип забезпечення екологічної рівноваги цьому прнципу маєпідпорядковуватися решта вигод, що з’являються за різних варіантів рпс.

  1. Природні та соц.-демографічні фактори рпс та формування економіки регіонів. Природні фактори

Сировинний фактор. Відомо, що витрати на сировину і матеріали в багатьох галузях промисловості становлять більше половини всіх витрат. Тому завжди треба визначати ступінь матеріаломісткості – це відношення суми витрат на сировину до вартості виробленої продукції. Якщо відношення сировини до готової продукції дещо нижче одиниці, то виробництво – нематеріаломістке; якщо ж це відношення значно більше одиниці, то таке виробництво матеріаломістке. Всі галузі можна поділити на:

  • низької матеріаломісткості (легка промисловість, машинобудування, виробництво машин і устаткування);

- середньої (виробництво електроенергії, в-во транспортного устаткування);

  • високої (обробна промисловість, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія та оброблення металу, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, переробка сільськогосподарських продуктів).

Виробництва з великими витратами сировини на одиницю готової продукції треба розташовувати поблизу сировинної бази, щоб не робити великих відрахувань на транспорт. Чим вища матеріаломісткість виробництва, тим більша його орієнтація на сировину (гірничодобувна, лісопильна промисловості, виробництво льняних тканин).

Паливно-енергетичний фактор. Енергомісткість галузей - частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції і питомі витрати палива та енергії на її виробництво. У відповідності до цього можна виділити такі групи галузей:

  • високоенергетичні ( часка паливно-енергетичних витрат становить 30-45% витрат на сировину і матеріали);

  • середньо- або малоенергомісткі (15-20%);

  • неенергомісткі (менше 6%).

Високоенергетичні види виробництва повинні розташовуватися поблизу великих джерел електроенергії, бажано біля ГЕС, які дають дешеву електроенергію.

Водний чинник. Вплив водного чинника на розміщення виробництва має велике значення. Найбільш водомісткими є галузі хімії органічного синтезу, чорної металургії, очистка первинної текстильної сировини тощо. Найбільш водомістким видом виробництва є вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях (виробництво 1 т рису потребує 8 тис м3 води, бавовни – 5 тис м3)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]